3 ...

ні, головний смисл книжки, звісно, зрозумілий - бачимо, що хочемо бачити, чуємо, що хочемо чути... живемо у власних мріях, припущеннях, бажаннях... проти цього не попреш - так часто в житті і є.

але для мене це не книжка. не залишилось "осаду".
після прочитання залишилось враження хорошої газетної статті. оце й усього. така собі життєва історія 100-літньої давності. (при цьому "історії" в прямому смислі слова в книжці мало)
прочитала за 4 години,.. читається легко (можливо, саме тому. що книжка не складна і якогось особливого "навантаження" для мізків не несе), це було читання "від нічого робити" (чекала трансфер), тому власне думаю, що я всього ЛИШЕ "вбила час"