Лучшая рецензия
Смотреть 137
Ого! Такого ще не було. Пишу рецензію на книгу, яка прочитана ще в січні (в кінці, якщо бути відвертою) виходить вона вже - довгострокова :)
Завершився улюблений цикл. Всі точки над ї проставлені. Круг замкнувся, лабіринт відкрився. Чи ж знайшовся вихід? Я задоволена, хоча цю цеглинку читала довго, та не тому що було не цікаво, просто розтягувала задоволення, знаючи, що у мене це передостання книга автора. Вірний собі Сафон не дав сумувати. Раптом він вводить у оповідь нові персонажі, і вони відразу захоплюють увагу читача.
Алісія Гріс. То вона? Рокова жінка? Ще одна жертва війни? Зламана іграшка в руках цинічного ляльковода? Чи янгол помсти з обірваними крилами? Ясно одне - без неї історія не була б повною. А ще саме завдяки їй ми краще взнали Ферміна. Хоча б, здавалося, після В’язня…
