Польский писатель, переводчик и литературный критик Богдан Задура получил 40 000 злотых за перевод книги лауреата для издательства Warsztaty Kultury (Люблин).
Страна: Польша
Место проведения: город Вроцлав
Дата проведения: 16 октября 2021 г.
Катерина Бабкіна3.9 «Мій дід танцював краще за всіх» — серія оповідань, що складаються в єдину історію п’яти родин, діти з яких знайомляться в школі першого вересня в перший рік незалежності України та залишаються друзями на все життя. Від двадцятих років в Харкові і знищення театру Леся Курбаса через Голодомор, Другу світову, дев’яності й кілька хвиль еміграції до війни на Донбасі.
Ця книжка в першу чергу про прийняття минулого. Про те, як події та обставини впливають на нас незалежно від того, чи знаємо ми про них. Про тяглість і зв’язок поколінь, бажання любові та прийняття, самотність як наслідок або як причину. Про втрати – осмислені чи неосмислені, виправдані чи безглузді. Та, головне, про те, що навіть самотнім, відкинутим, поламаним теж можна вижити і жити, бо, попри все, завжди залишається можливість врешті стати щасливим.
Сергей Лебедев3.6 Дебютант — идеальный яд, смертельный и бесследный. Создавший его химик Калитин работал в секретном советском институте, но с распадом Союза бежал на Запад. Подполковник Шершнев получает приказ отравить предателя его же изобретением…
Новый, пятый, роман Сергея Лебедева — закрученное в шпионский сюжет художественное исследование яда как инструмента советских и российских спецслужб. И — блестящая проза о вечных темах: природе зла и добра, связи творца и творения, науки и морали.
Петро Яценко3.4 Новий роман Петра Яценка — магічна історія про те, як у дивовижний спосіб пов’язані люди й міста: вони притягуються і відштовхуються, можуть із легкістю знищити одні одних, а можуть дати одні одним життя… Головна героїня Марія на прізвисько Гайка тікає з окупованого Донецька останнім потягом до Києва й опиняється сама в чужому великому місті. Ще в дитинстві вона відкрила в собі дивний хист бачити історії людей, записані на металі, а тепер чує мову будинків і знає їхні імена. День за днем перед нею постають нові химерні виклики, але найголовніший із них — чи зможе вона своєю жертвою врятувати рідне місто, серце якого перестало битися?
Владимир Рафеенко4.0 Дилогия «Долгота дней» состоит из двух частей. Одна — собственно романное тело. Вторая — новеллы, автором которых является один из персонажей романа. Романное тело представляет собой сказку о войне. Собрание новелл, напротив, выдержано в духе реализма. Трёхэтажная баня «Пятый Рим» на окраине Z — здесь бесследно исчезают явившиеся на помывку оккупанты, а каждое утро начинается с исполнения украинского гимна. Так Сократ Гредис, Коля Вересаев и Лиза вносят непоправимый астральный разлад в работу механизмов российского инферно.
Михал Комар0.0 „W powieści przywołuje Komar czas szczególny. Spazmatyczny, drastyczny czas przesilenia, apokaliptycznych nastrojów. Czas zmagania się ludzi i monstrów, wiary i rozumu, wiedzy i magii, jawy i snu, katolickiego Kościoła i wielogłowej heretyckiej subwersji, demonii i świętości. Czas podstępu i nieufności, sztyletu i trucizny. Czas zbrodni bez kary oraz kary bez zbrodni. I fantazmatów obciętych głów. Czas z tą przerażającą ówczesnych dziesięciodniową «wyrwą» w kalendarzu, jaką przyniosła jego gregoriańska reforma z 1582 roku. Zatem druga połowa XVI stulecia. Zatem jej ruchliwość. Niesłychana, gorączkowa, mrówcza ruchliwość – krążenie elit, idei i rzezimieszków. I książek. Takich także, które poświadczały, jak czytamy o tym u Komara, że każdy z ich łowców i pożeraczy ma w tej krytycznej i przeczuwającej Apokalipsę epoce swoje Patmos, każdy na swój sposób idzie, prowadzony nieubłaganą dłonią Fortuny, drogą świętego Jana (…)”. [z posłowia Zbigniewa Mikołejki]
Sigitas Parulskis0.0 „Tamsa ir partneriai“ – naujausias Nacionalinės premijos laureato, poeto, eseisto, dramaturgo ir kritiko Sigito Parulskio romanas. Jis skirtas ypač aktualiai ir lietuvių literatūroje dar beveik nenagrinėtai temai – žydų žudynėms Lietuvoje Antrojo pasaulinio karo metais.
Šiame romane pasakojama apie fotografo Vincento, mainais už gyvybę priversto tarnauti esesininkui, asmeninį gyvenimą nuo Antrojo pasaulinio karo pradžios, „Lietūkio“ garažo įvykių iki karo pabaigos.
Tai jauno žmogaus, atsitiktinai tapusio netikėtų to meto įvykių liudytoju („karas nuplėš nuo mūsų veidų visas kaukes“), egzistencinė drama.
Vincentas, „pripratęs būti kitapus objektyvo, atsitverti nuo tikrovės plonyte juosta“, prieš savo valią tampa neatšaukiamos istorijos, masinių žydų žudynių liudytoju, stebėtoju, negalinčiu nieko pakeisti ir niekam padėti. Galiausiai pats stebėtojas pasijunta esąs stebimas aukštesnės jėgos.
„Tamsa ir partneriai“ – tai ir aistringos, „neteisėtos“ meilės istorija. Kurdamas romaną autorius rėmėsi išlikusių dokumentų rinkiniais, rašytiniais atsiminimais, to meto spauda.
Мирослав Тричик0.0 Dziadkowie brali udział w zbrodniach. Rodzice milczeli. Wnuki muszą o tym opowiedzieć, by ich dzieci tego nie powtórzyły.
Mirosław Tryczyk odkrył, że jego dziadek, ten sam, któremu uwielbiał siadać na kolanach, uwikłany był w zbrodnie na niewinnych osobach. Jak się uporać z taką prawdą?
Autor rusza w Polskę śladem osób sobie podobnych. Które odkryły grzechy przodków i szukają języka, by o nich opowiedzieć. Trudno przyznać się do tego, że nie radzimy sobie z prawdą o naszej historii, o naszych najbliższych. Jak kochać tych, którzy zabijali?
To książka o ludziach, którzy mają odwagę pamiętać i nie chcą już milczeć. Bo wyparte poczucie winy jest jak drzazga, która jątrzy ranę.
