Цитаты из книг — Мартин Поллак

Коли в Полоцьку спалахувала холера - а це ставалося один-два рази за одне людське життя - це сприймали спокійно, згадує Антін. Хто помирав, того ховали, а хто виживав, поспішав у синагогу, аби подякувати своєму Творцеві. Її мама в дитинстві також ледь не померла від холери, "але їй дали нове, щасливе ім"я, і воно…

Бідні емігранти не знають, як їм бути, вони не можуть утямити, що німці так сильно бояться холери. У них вдома це звична річ, епідемія час від часу трапляється, але ніхто через це не впадає у паніку.

Базовим досвідом нашого покоління є той, що речі, будівлі й місцевості, які нібито не несуть ніякої загрози мають історію, що роками перебувала в потемках, історію, яку замовчували, ігнорували або ж відсували вбік, щоб не збурювати загального спокою: це міг бути цілковито мирний лісок, у якому знаходили масове поховання,…

Перші два українці приїзджають до Канади начебто у 1891 році. Родом вони з села Небилів, що неподалік від повітового містечка Калуш, і звуться Іван Філліпів та Василь Єленяк.

У країні чудес "Розилія" [Бразилія], про яку так багато говорять, Онуфрій сподівається роздобути гарний клапоть орної землі. Він мріє про широкі, рівні поля, які не можна було би обійти й за цілий день, про велику садибу і слухняних мавп, що заміть нього виконували б усю хатню роботу.

Чари зброї. Гладенька сталь, мисливські рушниці, дробовики, двостволки, револьвери. У нас говорили про зброю завжди; навіть та, якою ми більше не володіли, завжди була десь поруч, немов дорогий серцю померлий. "Моя Маннліхер-Шьонауер, мій зауерівський карабін", примовляв дід із сумом і злістю у голосі. Свою мисливську…