Лучшие книги Леся Любомировича Белея

Пропонована книга - це спроба культорологічного нарису епохи дев`яностих в Україні на прикладі Ужгорода: трансформація, дефіцит, дикий капіталізм, способи виживання, контрабанда, поява поп-культури. Дослідження базується на свідченнях безпосередніх учасників епохи трансформації.

«Книга про ліс» - це два дуже різних між собою, за звучанням і тематично, корпусів текстів. Недарма ж і сама книга розділена на дві частини: In Silva та Ex Silva. Перша - це мандри історіями Лісу, його стежками і звуками, символами і рефлексіями, ним породженими. Друга - це вихід за межі Лісу, у Місто, яке теж наповнене своїми символами та історіями, подекуди динамічнішими, ближчими і впізнаванішими, але так само відкритими до різних прочитань та інтерпретацій.

До книги увійшло десять найкращих художніх репортажів українських авторів за результатами всеукраїнського конкурсу «Самовидець» на тему: «Де, як і чому працюють українці». Серед авторів як початківці, так і відомі письменники та журналісти.

Польща і Україна — дві сусідні країни, які ділить 535 кілометрів кордону і об’єднує спільна історія. Історія, яка в нашій частині світу має і світлі, і темні сторінки. Ми захотіли дізнатися, як виглядають сучасні польсько-українські відносини — не офіційні політичні декларації, дипломатичні реверанси чи інтелектуальні дискурси, а звичайні погляди простих поляків та українців. Для дослідження ми вибрали по десять точок обабіч українсько-польського кордону.

Наші два народи мають чимало скелетів у шафах, з яких дбайливо стирають порох, які досліджують на конференціях, про які пишуть книжки. Але як живеться простим людям коло цих шаф? Що вони думають одні про одних – українці про поляків і поляки про українців? Де проходить лінія золотого перетину в наших асиметрично симетричних відносинах? На ці питання неможливо дати відповідь однією книжкою, але можна почати розмову.
Лесь Белей

Ця книга – про Польщу і Україну. Точніше, про поляків і українців. Ще точніше – про поляків України і українців Польщі. Яка їхня доля? Вони жили на цих теренах завжди, їх переселяли, вони приїжджали на заробітки, на навчання, у пошуках кохання і т. д. Кожне покоління має свою історію, і кожен представник покоління має свою історію. Їх неможливо повністю описати, переповісти і зрозуміти. Можна натомість говорити. Саме це і було нашою метою.
Лукаш Сатурчак

У книгу увійшло десять найкращих художніх репортажів українських авторів за результатами третього всеукраїнського конкурсу «Самовидець» («Історія наживо»). Конкурс було присвячено революції та війні в Україні. Серед авторів як початківці, так і відомі журналісти.

«Дзеркальний куб» — це неевклідовий погляд на поезію. Єдність часу, місця і дії тут тільки позірна і тримається на непевних нитках експресії. Тексти об’єднані у цикли, що не означає, ніби їх насправді щось об’єднує. Тому найкраще сприймати цю збірку як нескладений кубик Рубіка, усі клітинки якого, однак, дзеркальні.