Рецензии на книги — Михайло Пантич

коли я купувала цю книгу, то справді прокидалася о 4-й. але руки до неї дійшли тільки тоді, коли я почала ближче до четвертої лягати.

тут живуть новобєлградці. (новий бєлград - це щось близьке за духом до троєщини, сихова і назви інших мільйонів спальних районів у світі.) ці люди звичайні до підкірки головного мозку. і історії, які з ними стаються - теж цілком звичайні - кохання, розлучення, невпевненість, смерть. рутинне життя, про яке можна написати оповідання, але навряд чи вийде цілий роман.

я так і не відчула, чи це любов. можливо, справа все таки в часі. а може в тому, що жоден з цих образів не був мені близьким. а може в тому, що мені завжди хочеться хепі-ендів, а тут одні якщо.

енівей, така висока оцінка, тому що книга "приємна на язик". і трішки тому, що люблю сербів.

Находясь в исключительной тоске по Сербии и Белграду, я жизненно нуждалась в чем-то душевном и балканском. Рассказы Михайло Пантича во многом окунули меня в привычную и столь любимую атмосферу, правда, с привкусом горечи, тоски, меланхолии. Рассказы в сборнике, как полагается, разные по сюжету, манере написания, но все они полны атмосферы большого городского одиночества. Наверно, в моей следующей поездке я буду немного по-другому смотреть на людей на улице, отбросив туристическое очарование, но понимая, что и здесь судьбы разные, у каждого свой крест. Думаю, мне было полезно это понимание, и книга не зря попала мне в руки.

Некоторые рассказы - настоящая находка и со стилистической точки зрения, и с точки зрения сюжета. Михайло Пантич щедр на афоризмы, на интересные остроумные…

Якщо назвою "Прогулянка хмарами" автор хотів наголосити на тому, що люди будуть не жити своє життя, а постійно знаходитися у стані роздумів, то це в нього не вийшло, бо антоація і назва обіцяють зовсім не те, що можна знайти у книзі.

Цю книгу я купила випадково - на неї була ну дуже хороша знижка в онлайн-крамниці, до того ж назва інтригувала мене. Противачши перші два речення мені навіть здалося, що книжка буде досить цікавою. Проте дуже швидко з'ясувалось, що я сильно помилялась. Книжка виявилась жахливою. Це видання - збірка есеїв про людей, який поєднує Белград. Герої з одного тексту до іншого начеб-то не кочують, бо імена у них різні, в тім, ніякої різниці ти не відчуваєш.

Тож перша проблема - у автора всі герої однакові: жінки, чоловіки, молоді, старі, вони всі абсолютно однакові.…