Лучшие произведения Марка Вовчка

"Максим Гримач" є оригінальним художнім твором, викладеним у формі живої розповіді, що свідчить про глибоке й всебічне знання авторкою життя, звичаїв, традицій українського народу. Оповідання написане в романтичному дусі на мотив соціальної нерівності, що стоїть на перешкоді закоханих і призводить до трагічних наслідків.

Повість розповідає про пригоди українки Марусі у часи української Руїни та її намагання допомогти визволити Україну з-під окупації Російською імперією та Польською імперією та відновити незалежність України.

Вперше видано у збірці "Народні оповідання".

Вперше видано у збірці "Народні оповідання". «Козачка» — твір антикріпосницького спрямування. В образі Олесі Марко Вовчок розкриває типове пригноблення українського селянства, нелюдське страждання, неможливість мати нормальну сім'ю. Всі пани постають в її творі як жорстокі поневолювачі, авторка не дає їм імен, з властивою їй манерою вона називає лише бідних пригноблених людей. Розкриваючи долю головної героїні авторка показує відносини панів та кріпосників, де останні не мають права ні на що. Ні на достойне життя, ні на спокійну старість і смерть. Марко Вовчок використовує протиставлення, описуючи життя Олесі — кріпачки та вільних…

«Отець Андрій» Марка Вовчка – оповідання про щасливу долю закоханих Тимоша та Оксани, яким вдалося повінчатися і оминути гнів пана, що хотів сплюндрувати честь дівчини. Образ отця Андрія є втіленням справедливого суду і гідності. У творі продовжується тема згубної влади панів, яка також виразно звучить і в інших оповіданнях, серед яких «Одарка», «Горпина», «Викуп».

«Анна Федоровна Журбовская была отличная хозяйка. Просто она чудеса показывала. Например, она делала один крем полосатый, разноцветный, всем на зависть и удивленье. Как уж ни хотели прочие хозяйки дойти до этого крема, – никто не дошел. Верьте не верьте, а одна барыня (и богатая барыня) хотела сына женить на дочери Анны Федоровны, чтобы только выведать тайну. Да Анна Федоровна всегда с этими вещами настороже, а барыня была нетерпелива, поспешила, проговорилась. Анна Федоровна дочери не отдала и секрета не открыла…»