Последние издания книг Марка Вовчка

«Шалені авторки» — це антологія текстів українських письменниць, своєрідна мандрівка крізь останні два століття, під час якої різні авторки, маючи несхожі стильові уподобання й естетичні орієнтації, змальовують усю множинність і складність жіночого досвіду.

Перед читачами постануть декадансні персонажки Ольги Кобилянської, екзотичні героїні Софії Яблонської, рішучі бунтарки Ірини Вільде. Публікуються і найбільш резонансні тексти сучасних письменниць, зокрема Оксани Забужко і Людмили Таран.

Книжка підготована у співпраці з ютуб-каналом «Шалені автор(к)и», авторами якого є літературознавці Віра Агеєва й Ростислав Семків.

Марко Вовчок — письменниця, емансипантка, вважається однією з перших авторок у жанрі психологічного реалізму. ЇЇ творчість — це маніфест свободи серед суцільного рабства. У своїх оповіданнях та одній з центральних повістей «Інститутка» авторка змальовує виразні образи героїнь, котрі не хочуть миритися з підневільним життям. З одного боку, бачимо розбещену, жорстоку огидну панночку. Муштра гарним манерам у Пансіоні жодним чином не вплинула на неї, тож вона перетворює життя довколишніх на пекло: психологічний тиск, капризи, побиття, знущання. А з іншого боку — селянку Устину, яка в будь-яких обставинах готова обстоювати власну гідність та жертвувати всім заради права розпоряджатися власним життям.

Вродлива панночка, яка приїхала до бабусі після закінчення навчання в інституті, здавалася усім такою милою. Проте кріпосні дівчата дуже швидко зрозуміли, що краса й чарівність можуть іти поряд із жорстокістю. Особливо якщо є відчуття безкарності. У повісті «Інститутка» оповідь іде від імені Устини — кріпосної дівчини, яка стала особистою служницею панночки й потерпала найбільше. Марко Вовочок змогла розкрити всю трагічну суть кріпосництва через талановито виписані образи молодих дівчат, які за інших умов могли б мати зовсім інакші стосунки. До збірки увійшла історична повість «Маруся», яку рекомендовано для додаткового читання в 9 класі.

"Гірко даремне кохати, гірко даремне дожидати, а ще гірше не кохати й не дожидати" Марко Вовчок.
Марко Вовчок - псевдонім української письменниці Марії Вілінської. Тарас Шевченко називав її своєю дочкою, Пантелеймон Куліш - мовчазним божеством, а Віктор Домонтович охрестив Моцартом любовних історій. Її повість "Маруся" отримала нагороду Французької Академії, її було перекладено кількома мовами. Майже сорок років Марко Вовчок співпрацювала з журналом "Magasin d'Education et de Recreation" (Париж).

Відому українську письменницю Марка Вовчка (псевдонім Марії Олександрівни Вілінської, 1833–1907) справедливо називають літературною донькою Тараса Шевченка.

До видання увійшли твори, написані російською (оповідання «Маруся», «Маша»), а також повісті, оповідання та казки («Чортова пригода», «Невільничка», «Отець Андрій», «Інститутка» й «Три долі»), в яких з глибокою проникливістю зображена трагічна доля жінки-кріпачки, котра в тогочасному суспільстві зазнала найбільшого приниження й безправ’я. Цей образ посідає центральне місце в багатьох оповіданнях Марка Вовчка.

Класиків варто перечитувати хоча би для того, щоб злоба дня не закривала перспективу й не позбавляла рятівного вміння розрізняти велике й дрібне, важливе й зникоме. Оповідання та повісті, упорядковані Вірою Агеєвою, доводять, що Марко Вовчок цілком заслуговує звання «зачинательки вітчизняної психологічної прози». Глибина та витонченість аналізу душевних станів її персонажів приваблює та вражає й сьогодні. Так само, як і вміння іронічно деконструювати пафосну романтичну стилістику і риторику піднесеного й пишновеличного. Зважаючи на те, що авторка часто звертається до мотиву сваволі й залежності, насильства, яке виявляється на мікрорівнях, у стосунках між найближчими людьми, її прозу можна назвати також своєрідною студією над самою природою зла, якого не можна уникнути в людських стосунках і досі.

До видання увійшли найкращі твори видатної української письменниці Марка Вовчка (Марії Олександрівни Вілінської) для дітей, що полонять правдою життя, палким протестом проти кріпосницької деспотії та самовідданою любов’ю до народу.

Вибрані твори з «Народних оповідань» Марка Вовчка. Глибока прірва розділяє панів і кріпаків… Устина, яка, здається, не вміє журитися, змуше- на служити вередливій панночці. Олеся, заможна козацька донька, закохалася в кріпака, за ним ладна йти у неволю — і не уявляє, що, ставши кріпачкою, не матиме влади над своїм життям і життям дітей… Горпина втрачає дитину, бо…

“Інститутка” Марка Вовчка (1833—1907) — перша в українській літературі реалістична соціально-побутова повість, яку Іван Франко назвав найкращою перлиною української літератури. Майстерно поєднавши напружений драматизм подій та внут­рішні переживання героїв, авторка надзвичайно правдиво показала, яких меж може сягати людське свавілля. Манірна легковажна панночка, що повернулася після навчання в Інституті шляхетних дів­чат у маєток своєї бабусі, згодом стає жорст

До видання увійшли найкращі твори видатної української письменниці Марка Вовчка (Марії Олександрівни Вілінської) для дітей, що полонять правдою життя, палким протестом проти кріпосницької деспотії та самовідданою любов’ю до народу.