Автор
Галина Вдовиченко

Галина Константиновна Вдовиченко

  • 41 книга
  • 10 подписчиков
  • 874 читателя
4.1
1 262оценок
Рейтинг автора складывается из оценок его книг. На графике показано соотношение положительных, нейтральных и негативных оценок.
4.1
1 262оценок
5 532
4 470
3 214
2 31
1 15
без
оценки
222

Рецензии на книги — Галина Вдовиченко

sireniti

Эксперт

Эксперт по выращиванию банок с огурцами

12 октября 2022 г. 11:45

197

4.5 Велика радість – у малому

Невелике оповідання, наповнене якимось таким сонливим відчуттям смутку і ароматом скошеної трави - «запах скошеної трави – один з найкращих серед усіх можливих.» І ще ароматом кульбабок. Теж скошених. Бур‘ян, та ще й який, але чомусь всі люблять ці невибагливі, прості квіти, що схожі на маленькі сонечка. Мабуть, за це і люблять. І якщо Бредбері прославив кульбабки вином, то Вдовиченко заінтригувала медом. Жовтим, тягучим, з відтінком гіркоти. Пляцок на тісті з медом із кульбабок. Треба заґуґлити.

А взагалі це оповідання про життя. Як треба виіти йому радіти. І в шістнадцять, і в дев‘яносто. І навіть на лікарняному ліжку. « За будь-яких обставин знайдуться прекрасні моменти. Вміти б побачити.»

Небольшой рассказ, наполненный каким-то таким сонливым чувством печали и ароматом скошенной…

Развернуть
sireniti

Эксперт

Эксперт по выращиванию банок с огурцами

25 сентября 2023 г. 22:10

214

3.5 Життя сильніше за правила. Воно їх шліфує

Знайомтесь, Кароліна. Проста сільська дівчина, яка ненавидить своє селище і мріє про місто. Якщо сильно бажати, то мрії зазвичай здійснюються. І ось Кароліна вже киянка, добре що брат давно живе тут, отже, є де жити, та й робота, якою б креативною і самостійною не була б дівчина, знайшлася таки з допомогою Роберта. По законам жанру (якого-якого, любовного, напевне), Кароліна не вишукана красуня, але дуже западає в очі. У неї пишне волосся, не користується косметикою, не начитана, але якимось чином їй вдається зачаровувати всіх навколо. Від маленьких племінниць до друга сімʼї. Ну а друга сімʼї настільки, що він так втратив голову, що повністю поміняв своє життя. Ну не знаю, після того як Кароліна зблизилась з Олегом, покинувши свого хлопця (та то таке, вона йому нічим не зобовʼязана), і…

Развернуть
Ryna_Mocko

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

16 марта 2020 г. 22:48

709

4.5

Продовження історії 36 дорослих і 6 маленьких котів подарує читачам справді неймовірні пригоди. Цього разу автор розповідає нам про те, як наші пухнастики зайнялися дряпописом - для себе, для душі. Але саме їхні картини стають причиною дуже серйозних проблем - підпалу в кав'ярні Стаса та пані Крепової. Люди не сильно дослухаються до міркувань наших муркотливих героїв, тому тим довелося брати розслідування у власні лапи. Чудова історія, в якій наших героїв чекають нові знайомства, розслідування і навіть пошук скарбів. Рекомендую усім прихильникам пухнастого котовариства.

Coffee_limon

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

5 февраля 2016 г. 18:07

2K

4 И Львов, и кофе, и даже дождь

Вот что странно. На эту книгу всего одна рецензия. Хорошая, вдумчивая рецензия, с личным мнением читателя Black_angel8. И именно потому, что рецензия вдумчивая и хорошая, становится стыдно, что лично мне книга понравилась. Правда, почему-то стыдно... Я почти не читала книги авторов, написавших свои истории для этого сборника и не знаю, как они пишут романы, поэтому их рассказы показались мне чувственными, искренними и настоящими. И Львов я знаю именно таким, каким он описан. Тоже промашка - я всего лишь иногда заезжающий в город турист, я очарована им, его мистической красотой и романтичным флером. Мне нравится в нем все - и кофе, и даже дождь... И любовь... Мне не повезло, я не знаю другой. Только такую. На грани, до слез и до ... "вийти на балкон і стрибнути". Стыдно... Но книга меня…

Развернуть
SaganFra

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

17 ноября 2015 г. 16:12

437

3.5

Творчість Галини Вдовиченко до цього часу залишалася для мене незвіданою. Якось не доходили руки до її книжок. Хоча книги авторки часто «миготіли» перед очима то в книжковій крамниці, то на просторах Інтернету. І ость, час настав. Така чудова «затравка» на початку книги просто не могла не захопити читача. Ось зауважте. Христина Бора несподівано отримує у спадок дім у Львові. Чому саме їй заповіли будинок і врешті хто ж той таємничий дарувальник? Все це занадто швидко випливає на поверхню сюжету і далі стає просто не цікаво….

В цьому подарованому будинку з тих чи інших причин скупчується просто збіговисько людей: якась школярка, що розвозить піцу велосипедом; позбавлений піклування безпритульний дідуган; занадто ідеалізований авторкою герой-лісоруб та звісно ж майстер на всі руки; самотня…

Развернуть
Nina_M

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

2 августа 2016 г. 09:50

874

5

Після прочитання такої книги неодмінно стаєш оптимістом, віриш у краще і відчуваєш легкий сум. Кажуть, справжньої жіночої дружби не існує. Я теж не змогла пронести через роки дружні почуття до своїх товаришок. Неодмінно хтось виявляється занадто балакучим. надміру розкутим, нав‘язливим, хтось когось переростає. Авторка переконує, що дружба є. Вона знайомить нас із чотирма своїми героїнями, які багато в чому реалізувалися, загалом задоволені тим, що мають, проте час від часу зупиняються й запитують себе: "Хто зі мною?", "Де я?", "Чого хочу?". У них є прагнення, нереалізовані мрії, вони близькі нам, пересічним жінкам, своєю миттєвою невпевненістю, сумнівами, бажанням бути коханими й кохати. Зміни у своєму житті Луїза, Магда, Ірина та Галина пов’язують із дією магічного предмету, але мені…

Развернуть
Papapupa

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

23 сентября 2014 г. 14:51

518

4.5

Окончательно поняв, что Генри Миллера я отказываюсь читать я решила методом "тыка" выбрать какую-то легкую, необязывающую книгу и мне в руки попала эта. И это было огромным подарком судьбы. Ведь только уехав из любимого города, я ужасно скучала по всей этой львовской атмосфере, которую невозможно передать словами и картинками, ее нужно чувствовать. Причем у каждого это абсолютно свои чувства и эмоции. И книга Галины Вдовиченко продолжила мои неспешные прогулки, или "шпацеры" :) Львовом, в компании четырех панянок-львовянок: Галины, Магды, Луизы и Ирины. Абсолютно разные героини в книге объединены настоящей женской дружбой и взаимоподдержкой. Хоть и модели вИдения семьи и жизни у них, как и полагается, диаметрально противоположные. У каждой свои страхи, переживания, надежды и…

Развернуть

2 марта 2013 г. 16:07

221

4

Дуже спокійна книга. Вона ніби спонукає тебе посидіти та подумати над своїм життям. Тут немає якихось закручених сюжетів, неймовірних подій. Все тихо та розважливо. І саме цим книга мені одночасно подобалась і ні. Але велике «дякую» хочеться сказати автору за гарну мову роману та неймовірну реальність його героїв. Вони такі собі звичайні люди зі звичайними проблемами та бажанням бути щасливим.

В рамках игры "Несказанные речи".

vitac

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

24 февраля 2012 г. 14:50

135

5

Чтобы получить наслаждение от прочтения этой книги: 1. читать после 35 лет :) 2. никуда не спешить:) 3. всегда иметь под рукой чашечку горячего кофе и мурлыкающего котЭ :) рядом 4. читать без анализа событий, а как будто именно тебе разрешили понаблюдать тайно за жизнью обитателей Дома и в итоге Вы получите массу положительных эмоций от прочтения чудесной светлой книги, достойной самых высоких оценок.

crazy_squirrel

Эксперт

по прятанию орехов

22 июня 2015 г. 13:12

2K

4.5

Щастя вимірюється в котах! Щоб були руді й білі, чорні й у шкарпеточках, пухнасті, гладенькі, смугасті, плямисті і — муркотливі) Галина Вдовиченко — явно котячий аддікт. Адже у її книзі оселилися не більше й не менше, а аж 36 і 6 котів! Не 42 (який би сакральний сенс не мало це число), а саме 36 і 6 — 36 дорослих і 6 малюків. Оселилися вони тут цілковито за власним бажанням, майже не запитуючи ні в кого дозволу. І кожен, звісно, цілком самодостатня особистість, зі своїм неповторним характером і неповторною зовнішністю (яку так гарно зобразила Наталка Гайда). Ось, знайомтеся — це Хавчики:

Справжні ненажери. Понад усе люблять попоїсти. Хай там що, головне — аби було що пожувати. … Хавчик. Світить ребрами, їсть багато, проте завжди голодний. Ковбасюк полюбляє ковбаску. Ля Сосис —…

Развернуть
Marmosik

Эксперт

Експерт? Ну-ну..... Книголюб, кавоман та кицюнелюб

8 июля 2016 г. 16:28

1K

5

Втнула таке, оскільки Бога немає. Якби був, то було б легше. Тоді вся відповідальність була б на ньому. Але живемо в світі без Бога, тому треба самим приймати рішення. Робити це ще тут, на Землі. Бо, крім Землі, нічого й немає. Є тільки наше одиночне, в одному примірнику, життя, яке більше ніколи не повториться і ніяк не продовжиться. Ані раєм, ані перетворенням у жабу, пагін куща чи в камінь. Живемо — і помремо. І все. На цьому крапка. Тож марно сподіватися на когось чи на щось, треба брати віжки у свої руки, керувати долею, творити чудеса і дива зухвалі. Зцілювати, народжувати, воскрешати і навіть вбивати. Бо, крім нас, це зробити нікому.

Закінчилась книжка, о сльози капають з очей. Шеф каже до побачення, а я відвертаюся до вікна. Їх не можливо стримати. Коли покоління бабусі і дідуся…

Развернуть
Nina_M

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

4 июля 2015 г. 16:37

955

5

Ця невеличка книга - збірка коротких творів про людей, які, полишивши в’язання светриків для пінгвінів, узялися до важкої і потрібної роботи - допомагати людям, які поряд. По суті, це історії про багатьох, адже сьогодні чимало моїх співгромадян, озирнувшись довкола, побачили, що оточуючі потребують того, що є у надлишку в тебе: стара непотрібна куртка, добре слово, годинка-друга часу. А хтось може поділитися й грошима або трьомастами мілілітрами крові. І це не тільки для вояків чи пацієнтів госпіталів, чи для переселенців, а просто для всіх людей. В одному з оповідань навіть є спроба проаналізувати мотиви волонтерів, які обділяють увагою рідних і не надто якісно виконують робочі обов’язки. Як на мене, байдуже, чому вони займаються волонтерською діяльністю. Важливо, що вони роблять…

Развернуть
LeRoRiYa

Эксперт

Тысячи жизней вместо одной

12 августа 2013 г. 16:52

204

5

Після прочитання роману "Бора" цього ж автора, я з нетерпінням чекала виходу наступної книжки. І не розчарувалася. Галина Вдовиченко вміє причаровувати простенькими сюжетами, написаними неймовірно красивою мовою. Така собі життєва казка. Саме те, що треба тоді, коли власному життю не дуже вистачає барв.

dolli_k

Эксперт

субъективно обо всём

23 октября 2016 г. 17:38

934

5

[...] направду кожен наш учинок впливає на майбутнє, і не лише наше особисте. Ми ніколи не дізнаємося, що могло б трапитися, якби раптом за останні в гаманці гроші не придбали таку-то книгу, а потім, навіть не почитавши, подарували її комусь зі знайомих. А раптом та книга ненароком вплинула на чиєсь нелегке рішення? А раптом хтось на війні вижив лише за рахунок того, що зачитався трохи довше і його, сидячого біля стіни, не помітив снайпер? Ніколи цього не знатимемо. Але, бачте, ми ж могли просто не купити книгу бо в гаманці останнє.

Легка, легка книга. Не в тому плані, що дуже легко читається, а в тому, що вона ніби повітряна. А ще вона щемка і відверта та залишає по собі шлейф меланхолії. Ця книга пахне львівською кавою і освіжаючим дощем, мокрим асфальтом і казкою. Вона просто…

Развернуть

22 января 2016 г. 22:29

383

2 Сум.Дощ.Смуток

Рідко пишу негативні відгуки про книги, але.. Насправді мала набагато більше очікувань від книги. Сама назва, та й палітурка (Клуб Сімейного Дозвілля явно росте, нарешті почали видавати книги з нормальною обкладинкою) заворожують і просто манять купити, але... Звичайно, очікувалось історій про кохання. Але якихось... Більш позитивних. чи що? А то після прочитання деяких історій хочеться вийти на балкон і стрибнути. До того ж, в багатьох розповідях та драма-драма-драма доволі таки подібна. Вони після нещасливого кохання впадають у депресію, худнуть, ледь не помирають і все таке. Та ну, особисто в моєму житті таких дівчат взагалі немає. Ну так, постраждати можуть, поплакати, випити вина і.... далі жити. Бо ж не життя у них відібрали, а чоловіка. Та й то, невідомо ще кому більше повезло ;)…

Развернуть
Natali39419

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

16 июня 2014 г. 15:22

163

3.5

Я з таким захопленням взяла в руки цю книгу в магазині і одразу ж похвалилась новою покупкою. На питання: "А що ж це за книга?" відповіла,: "Як, хіба ти не знаєш? Це ж продовження книги "Пів"яблука"" "А про що вона?" І я на власний страх і сором зрозуміла, що я зовсім не пам"ятаю про що та книга. В пам"яті просто залишились емоції і щось там про дерев"яне яблуко, що виконувало бажання. Може це прозвучить неправильно, але скоріш за все це просто не зовсім моя література, точніше не мого віку. Ця книга буде більше личити жіночкам "бальзаківського" віку. Можете закидати мене яйцями за це.

Зараз відчувається потреба в оптимістичній прозі, такій, яка залишає посмак любові до життя

це написано на обложці книги і на мій сором на мене це не подіяло. Я як і всі інші боюсь того, що зараз…

Развернуть
LeRoRiYa

Эксперт

Тысячи жизней вместо одной

8 декабря 2012 г. 03:16

155

5

В книжці нема динаміки чи запаморочливих поворотів сюжету, проте в ній є неповторний шарм. Я прочитала цей роман із задоволенням, проникнувшись кожним з героїв. Вони виглядають типово, але від того реально, їм віриш беззастережно. Фінал відкритий... що ж, сподіваюся, головна героїня таки знайде того, кого втратила. Читайте, не пошкодуєте!

Nina_M

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

4 сентября 2016 г. 13:15

269

3

В останні дні відпустки захотілося знову відчути ті легкість і оптимізм, які огорнули мене після прочитання першої частини. На жаль, це мені не вдалося. Ця книга, як на мене, втратила всі переваги, якими приваблює до себе попередня історія. Тут зовсім мало тієї щирої жіночої дружби, української самобутності, сподівань на краще. Героїні продовжують жити, долають труднощі, однак в них вже нема того оптимізму, розвитку, яскравості, які були такі близькі мені й зрозумілі. Магічно-казкова історія яблука майстра Пінзеля перетворюється на не надто якісний детектив. Мені дуже хотілося більше про звичаї, про справжню Україну. Я вже навіть відчула приємне тепло від бабусиного кожушка, його м’яке хутро на своїх плечах. Та це лише епізод, який не зміг порятувати цілісне враження від книги.

Для тех,…

Развернуть
LeRoRiYa

Эксперт

Тысячи жизней вместо одной

16 сентября 2014 г. 03:20

364

4

Пам'ятаю, що попросила її прочитати в подруги й прочитала за один учбовий день (тобто, на всіх парах займалася читання забувши про все на світі). Не дуже гарне заняття, як для студентки, але я отримала справжнє задоволення без жодних докорів сумління.

Ih08

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

1 февраля 2021 г. 16:00

523

Львів, кава, любов - це коли сутінки опускаються на місто, коли завмирає денна метушня, коли в повітрі витає гіркуватий запах чорної кави, коли дощові краплі танцюють по старій бруківці, а жіноча душа розкривається назустріч любові. Читаєш і мимоволі з головою поринаєш в атмосферу загадкового Львова, мандруєш його старовинними вуличками, а стародавнє місто у відповідь розкривається і дарує свої неймовірні історії тим, хто прагне, щоб і його буденне життя стало щедрішим на добро, красу, романтику та любов. Це є 10-ть коротких історій... Написали Наталія Гурницька, Галина Вдовиченко, Дара Корній, Вікторія Гранецька, Леся Олендій, Ольга Деркачова, Ірина Хомин, Ніка Нікалео, Тетяна Єлінова, Любов Дотик.

Показать ещё