Евгения Кужавская – лучшие книги

Разве может бесследно исчезнуть балерина среди театрального многолюдья? Сотни зрителей и – ни одного свидетеля. Очевидно, кто-то хорошо продумал все детали. В полиции не спешат искать представительницу киевской богемы, поэтому сестра пропавшей балерины обращается к следователю в отставке. Тарас Адамович Галушко, ценитель тихой жизни и работы в саду, давно отказался от суеты расследований. Он не сразу берется за это дело, но одна из версий не дает ему покоя. Возможно, банда «собирателей гиацинтов» вновь развернула свою деятельность в Киеве?
Действие романа происходит в 1916 году и основано на реальных событиях. Расследование раскрывает многие тайны и позволяет полностью погрузиться в атмосферу Киева во время Первой мировой войны.

Жорстоке вбивство сусіда, майстра-червонодеревника, змушує колишнього слідчого Тараса Адамовича взятися за розслідування третьої справи. Хто і чому міг катувати Семена Нечипорука напередодні зимових свят? Про що хотіли дізнатися злочинці? Містом ширяться чутки про смарагди, які привіз до Києва колишній цукровий магнат Олексій Тарнавський, хоч ніхто не знає, де він сам. Востаннє про нього згадують як про замовника особливого меблевого гарнітура з п'яти предметів у майстра Нечипорука. Як вірш Миколи Гумільова вплинув на подальший розвиток подій?

Третій рік Першої світової війни, Київ. На Куренівському аеродромі здійснює посадку один із перших пасажирських літаків імперії — «Гранд» конструкції Ігоря Сікорського. На борт літака у Петрограді піднялися шестеро осіб — авіаконструктор князь Олександр Курдашов із молодою дружиною та четверо членів екіпажу, однак у Києві ступили на землю лише четверо з них. Сікорський — у минулому студент загиблого князя Курдашова — звертається до легендарного колишнього начальника розшукової частини Київської міської поліції Георгія Рудого, бо поліція намагається обвинуватити одного з членів екіпажу, в причетність якого до злочину він не вірить. Георгій Рудий передає справу своєму давньому другові та колишньому заступникові — Тарасу Адамовичу, якого дивує спосіб та місце вбивства. Загалом підозрюваних четверо. Лишень слідчий Тарас Галушко вже багато років поспіль уникає будь-яких згадок про підкорювачів неба, бо має власну болісну таємницю...

Таємничий лист випадково потрапляє до рук колишнього слідчого Тараса Адамовича. Лист пов’язаний з адресою одеської квартири та містить шифр, який старий слідчий Галушко вирішує розгадати, а тому вирушає до Одеси. Розплутувати загадку одеської квартири беруться допомагати його секретарка Міра Томашевич та колишній пілот Олександр Горенко. Слідчого Якова Менчиця теж щось спонукатиме вирушити до міста біля моря — розслідування чи небезпека, що загрожуватиме le famme fatale — Барбарі Злотик? Їм доведеться з’ясувати, чому в місті відбувається сплеск пограбувань, а всі злочинці мають документи на ім’я Марека Апостолова, та куди зникали дівчата-акторки, винаймачки квартири по вулиці Садовій. Містом ширяться чутки про особливу зброю великого винахідника, яка може завершити Першу світову війну. А Міра Томашевич, оселившись у загадковій квартирі, починає отримувати нові зашифровані послання...

Соля — магічна істота, Перехресниця, опиняється у Києві 1917 року в пошуках того, кого має захищати. Перехрестя Києва приводять її до таємничої «ложі» Георгія Нарбута, знайомлять з Миколою Зеровим, викладачем гімназії, який часто виголошує поховальні промови, та Павлом Тичиною, помічником хормейстера в театрі Садовського. Київ відкриває їй страшну таємницю: Зеров небезпечний для того, чиє життя вона має берегти. Соля вирішує відвернути небезпеку за будь-яку ціну. Однак вона поки не знає, що магії Перехресників протистоїть жорстока реальність сталінського тоталітарного режиму.

«Зеров. Поховальний промовець» — перший роман Євгенії Кужавської, яка дебютувала у збірці моторошних історій «Дотик зачаєного жаху» 2017 року з оповіданням «Кальвадос».

Визнаний літературознавець, глибокий аналітичний критик, полеміст, лідер «неокласиків», поет і блискучий перекладач античної поезії Микола Костянтинович Зеров (1890—1937) не міг бути осторонь відомої літературної дискусії 20-х років. Погляди Зерова вимагали усвідомлення й засвоєння багатств української національної традиції, перенесення на український ґрунт кращих творів європейської класики й сучасної літератури. Став жертвою сталінських репресій доби розстріляного відродження.