Століття Якова

Існує у світі дуже багато книг. Всі вони між собою різні: є героїчна фантастика, солодкі романи, інтригуючі детективи, захоплюючі пригоди. Та дуже мало книг про життя. Життя у всій його красі та простоті. Я горда тим, що саме українець зміг написати саме таку книгу про людське буття. Володимир Лис, справді, зумів зробити так, щоб можна було прожити життя одного сільського чоловіка з усіма емоціями і почуттями. Я задоволена тим, що ці сто років Якова я прожила за майже один день. За ці більше ніж 24 години я і сміялася, і хвилювалася... Я зрозуміла, що таке час, і як насправді він швидко біжить. Багато чого для себе відкрила і переосмислила. Це перша моя прочитана книга, яку, закінчуюючи читати, я плакала до схлипу. Вдячна автору за цю книгу. Вона неймовірна. Раджу всім.

Пане Володимире вкотре вельми дзенькую за ваші книги, за вашу говірку. Звідкіля ви черпаєте свої сюжети. Мабуть з розповідей батьків та знайомих. Одна за моїх прабабці прожила 98 років, була ровесницею ХХ сторіччя. І її життя були наповнене і просякнуте подіями минулого віку. Для багатьох країн ХХ століття стало переламним в їх історичному розвитку. Але стільки всього скільки пережив багатостражданний народ України, мабуть не пережила не одна нація. Скільки війн прокотилося її землі, чоботи скількох армій топтали її квітучу і родючу землю, скількох людей було вбито, зтерто з лиця землі, скількох було знищено в концтаборах фашистів та в бараках Сибіру совєтів. Перед нами розгортається доля одного чоловіка з невеличкого полісько-волинського села. Вся його життя від першого кохання і до…

Удивительный это талант - в 240 страниц уместить весь ХХ век, со всеми его бедами, всеми горестями и радостями простой человеческой жизни. Компактно и исчерпывающе. Прекрасное и ужасающее идут рука об руку по дороге длиною в сотню лет, по которой проведет вас необычный (а кто из нас обычен?) полесский старик Яков Мех, сполна испивший чашу, которую мимо не пронести ни молитвами, ни проклятьями. Великолепная книга! Человечная и человеческая на фоне событий бесчеловечных, святых и грешных, правых и неправых. Такова жизнь. В любые времена. На этой земле. Под этим солнцем.

"Століття Якова" - яскравий приклад якісної сучасної української літератури. У творі Володимира Лиса перед читачем вживу постає українська історії того буремного періоду, коли на людське життя припадало кілька революцій та радикальних змін влади та укладу життя. Та ще 2 світові війни. І це все білою ниткою проходить через життя поліської родини, слугує фоном. Історія вершилась, а люди, ті маленькі пішаки, якось жили, кохали, народжували дітей, вмирали. Ті ж пристрасті, що і зараз, ні трохи не слабші пристрасті.

Читається як Локо Дашвар, як Анунін - із захопленням, із цікавістю. Автор пише живою мовою українського народу, знайомить читача із його історією із його народом. А то може хтось встиг забути, забивши голову сучасним глянцем та пафосом.

Після прочитання "Століття Якова" в списку моїх улюблених авторів тепер буде Володимир Лис :) Просто захопилась його манерою писання. Особливо приваблює вживання західно-польського діалекту, який і досі активно використовується в глибинках західної України. Щодо історії столітнього дідуся Якова так це взагалі неймовірна річ! Я ніколи б не подумала, що сто років нелегкого, насиченого буремними воєнними і повоєнними подіями життя можна викласти лише на, приблизно, трьох сотнях сторінок. В ній є багато простого життя, сільських буднів, кохання, а найголовніше - роздумів. Мене дідусь Яків не відпускав цілих чотири дні :) Я або читала, або "переварювала" прочитане. В книзі не приховуються емоції. Сцени любощів там по-українськи пристрасні, що надає ще більшого колориту цьому роману. Книга…

Сегодня я... ... ... ... ...прочла книгу. Наверное, так. Хотя описать свершившееся так просто, так элементарно - кощунство. Потому что это было что-то трансцендентное по своей сущности, что-то, после чего впервые в жизни я не пожалела, что прочла предисловие. Ведь в нем уже было сказано, что произведение такой силы, что мурашки по коже. И это было не пустословие, не пи-ар ход, а чистая незамутненная правда.

Старик Яков дожил почти до ста лет. У него за плечами целое столетие. И столетие не самое простое для всей цивилизации. А уж для тех, кому довелось прожить его в северо-западной части Украины, на Волыни, все было еще сложнее, чем для многих и многих других. Может, не всегда тяжелее, но сложнее точно. А уж Яков и среди своих - белая ворона. И началось все в ранней юности, когда ему и…

Книга меня заворожила. Вроде бы всего лишь история одного мужчины,но всё описано на столько интересно, на столько завораживающе. Книга читается очень быстро и легко. Благодаря ей, мне захотелось еще что-то почитать У Владимера Лиса. Ведь слог этого автора шикарный. По крайней мере как для меня. Но советую всем прочесть эту книгу и убедиться в том, что она замечательная.

Найкраща книжка Володимира Лиса. Варто читати всім тим, хто любить сучасне українське слово. Прочитала за кілька годин.

"Тиша над нічним селом, сповитим густою темрявою, яке батожить холодний осінній дощ. І серед цієї просякнутої холодом і дощем тиші біліє, мокнучи, старий, майже столітній дід. Не в силі зрушити з місця, чогось чекає посеред своєї самотності."

Взяли до рук цю книгу? Тоді готуйтесь пройти по лезу бритви із ножем у спині. Коли наближається межа остання, про що згадаєм і за чим заплачем? По кому серце защемить і чим чужинець душу розтривожить? Довге життя то Божий дар? Чи більш прокляття? Скарби чи попелища залишились позаду? Правда безжалісна, пекуча наче кропива. Жива, болюча, правдива історія віку. Життя якого ніхто не проживав, чи може сотні життів по крихті склали цю історію? Читайте, але остерігайтесь чорної діри, яку Яків може залишити на останок. Взяли в руки эту книгу? Тогда…

Вперше я почула про цю книгу від моєї колеги по роботі. Записала навіть автора, назву книги. Але це було досить давно. І ви навіть не уявляєте моє здивування, коли серед придбаних книг я побачила знайому назву, зрозуміла що саме цю книгу мені радили, а вона отак випадково (бо в магазині я її взяла з міркувань власної зацікавленості у сюжеті) опинилася серед моїх покупок і першою ж була прочитана! І ця книга – просто дивовижна! Отже, це історія з життя, а точніше історія життя одного парубка Якова. Історія – ретроспектива, де майже сто літній Яков в очікуванні свого 100 дня народження, згадує своє життя майже від самого початку. І знаєте, були у цій книжці моменти і заздрості, і здивування, і заперечення, і співчуття. За свої сто років ця людина стільки винесла на своїх плечах, у…