Щем

Повість «Щем» це повість-спогад, повість-біль, повість-роздум. Вона налаштовує на особливий ритм, автор зумів написати такий поетичний, пронизливо-ліричний твір, щемливо-ностальгійний за виповіддю і сповідальний за духом, де лірична проза перемежована віршами. Це річ зворушлива, свіжа і хвилююча. Прочитується вона на одному подиху, захоплює одразу, з перших фраз, і ще довго після того, як перегорнуто останню сторінку, звучить в душі високою і світлою музикою. Такі твори народжуються за велінням душі, за надихом вищої сили і падають з неба. Вони сповнені таїни, яку розгадати неможливо, бо й сам автор, мабуть, писав її не за якимись усталеними фаховими законами, не за певною схемою, а спонтанно, в болісному і піднесеному сп’янінні