Лучшая рецензия
Смотреть 9
Як на мене, з ходу порівнювати книгу з «Талановитим містером ріплі» — то не найкраща реклама; бо особисто мені та історія не "зайшла", а наприкінці взагалі почала викликати огиду. Однак, повернемось до Джул та її пригод. Варто відзначити доволі незвичний прийом — розповідати історію з кінця. Це затягує. До того ж, історія піднімає типові для американського (та й не тільки американського, але то у них це дійсно часто-густо лейтмотив підліткової літератури) підлітка з глибинки питання: проблеми з батьками, нерозуміння з оточуючими, бідність і, як сукупний результат цих факторів, злість на суспільство та втеча від реальності. Джул так хотілось бути кимось, бути важливою, бути визнаною, бути побаченою, що вона навіть не помітила, як почала втікати і від себе самої.
