Композиція повісті може здатися з першого погляду химерною. У кімнаті Галочки, в будинку на околиці Мюнхену, над Ізаром, гарного літнього вечора сходяться дійові особи повісті: письменник Вадим Васильович, професор Кравчук, спекулянт-мільонер Божок, нарешті - націоналіст-революціонер Ірин. Що вони роблять? Згадують минуле і філософствують: про сенс історії, про призначення України, про спрямовання мистецтва. Надворі збирається на дощ; вибухає злива, ущухає. Надвечір'я переходить у вечір, вечір у ніч. Герої згадують і філософствують. Статика? Брак дії? Ні, величезна напруга дії, тільки прихована, внутрішня, під оболонкою згадок і міркуварь. І тільки в самому кінці - моментальний розряд енергії що приховано акумулювався ввесь час.
Юрій Косач дав багато прозових творів різної вартості. Серед них були твори пристрасні, твори незвичайні, твори й своєрідні, твори сміливі, твори поетичні. "Еней і життя інших" - перший великий прозовий твір його, що поєднує ці риси з тією виміреністю, яка єдина накладає на мистецький витвір карб, якщо не вічності, то принаймні твердої тривалости. Міра - ознака мужности. "Енеєм" Юрій Косач може перейти із бурхливої, схвильованої, дотепної й зухвалої юности в глибинні води мужности. Уже не блискучі фантазії, не візії гордого своєю самотнісю митсця, не примхи надхнення мають тепер цікавити й провадити письменника. Письменник хоче перейняти на себе тягар епохи з її трагічними проблемами; він хоче взяти на себе відповідальність за свою трудну добу. Не мрії і не бунт, а провідництво і місія. Минув, як сон блаженний час готики й барокко; важкою стопою мудрости приходить чугунний ренесанс, чугунний ренесанс зневіреної доби.
(с) Юрій Шевельов (Шерех)
