Цитаты из книги Тіні

Від себе не втечеш. Треба або себе прийняти, або себе змінити - третього варіанту нема.

Звичайних - цілий світ, а твоя доля - стати кимось більшим.

Синкопований ритм коломийки накручував, наче спіраль молекули ДНК, прадавні мелодії – старі, як і самі гори, стрімкі, як потічки, вічні, як буття.

Ми світу не цікаві, коли однакові. Тільки якщо кожен збереже свою ідентичність, тоді можливий якийсь прогрес. Ми маємо на чому творити себе. [...] Ти вслухайся у нашу пісню. Хіба чуєш тільки мелодію і слова? Невже не чуєш її внутрішньої сили, не відчуваєш, що вона пульсує в такт із ритмом твого серця і порухами генів? У ній закладено наш код, наш устрій, за яким жили наші діди і, дасть Бог, житимуть наші діти.