Вона вибрала мене сама

У магазин я залетіла, бо на все про все у мене було всього двадцять хвилин. Очі розбігалися від розмаїття книг, представлених на полицях, а раціональна частина мого я торочила: "На біса тобі надцята художня книга, яка буде збирати пил на полиці". Але ж треба, щось придбати. Тут погляд чіпляє знайоме прізвище - Дара Корній.  О! Те що треба, адже в спогадах ще досі живе її  бентежна історія про Мавку, прочитана декілька років тому. Беру! Лечу на касу - і тут шок від ціни 165 грн... не розраховувала на такі витрати, раціональна частина починає протестувати, її перекрикує душа читача...Купую. Закидаю на полицю. Півроку самотності - книга знаходить читача, мою маму. Вердикт- так собі, щось не зрозуміле. Книга знову відправляється у вигнання. Думаю її здихатися, але вирішила дати другий шанс...
Це виявилася цілковито моя книга і для мене написана. У ній є все, що я люблю: інтригуючий сюжет, легенди, загадковість, історія, життя мольфарів, опис карпатських гір, мудрі думки, актуальні проблеми сьогодення, відсутність матюків та сцен на кшталт "він її хотів, ні вона хотіла його".( Можна ж в без сексу створювати класну літературу! )А найголовніше - це вишукана мова, яку я всотувала, смакувала кожне слово, впивалася  довершеністю художніх засобів, тому не проковтнула, як Кідрука, за три дні, а розтягнула  задоволення  тиждень. Важко було прощатися з героями, які стали тобі близькі, до яких прикіпіла душею...хотілося продовження...
Я рада, що книга потрапила мені на очі, що  ніби промовила:"Візьми мене". Тепер це мій друг, до якого я не раз ще повернуся, розкладу на цитати і обов'язково дам почитати доні, коли підросте.