4 Одним словом - комедія

Це було дійсно весело. Яскраві персонажі, жива мова, і сенс у цьому творі було вкладено. Але це дуже легко і моментами смішно читати.
Історія про те, як Мартин Боруля, котрого признали "уродзоним дворянином", тобто шляхтичем з діда-прадіда, який може панувати, із своєю самооцінкою, яка тепер була вища за дзвіницю, усім жити не давав. А почалась його обсесія дворянством з того, що інший пан-дворянин сказав, що Мартин - "бидло", а син його "теля". А тому фраза

"О! То я, виходить, не бидло, і син мій - не теля"

належить саме Мартину Борулі, який каже це повіреному, який працює в той час над апеляцією, і для підтвердження цього Мартин розмахує папірцем, де написано, що було встановлено, що він - дворянин. Саме звідси починається твір. Паралельно "одворяненню" родини йде лінія кохання Марисі та Миколи, перша при цьому - дочка Мартина, тобто, дворянка, а другий - простий мужик. Звісно ж, Мартин проти. А тому дівчину намагаються видати за такого ж дворянина - Націєвського. Що з цього буде? Прочитаєте, посмієтесь - та й дізнаєтесь.
Рекомендую!