4.5 О настоящей дружбе

Ця книга стала для мене дуже приємним і зовсім неочікуваним подарунком, при чому як в прямому, так і в переносному сенсах. Більше того, вона стала своєрідним експериментом, тому що я досить необізнана в творах українських некласичних авторів, навіть якщо вони “на слуху”. Як приємно, коли залишаєшся буквально в захваті, хочеться кричати: щойно була прочитана одна з найякісніших книжок сучукрліт!, а ти ж не очікував нічого, окрім легенького сюжету атмосферної книжки! Ось де воно — читацьке щастя!

Від першого дня, ставши перед дзеркалом, розмальовані, мов ляльки, вони і почали змагатися: у кого пригод і вражень набереться більше, у кого вони будуть небезпечнішими чи найнеймовірнішими.
Чи не кожен день минав під гаслом “щоб було про що розповісти”

Перше, про що хочеться сказати: ця книга нагадала мені Джудіт Леннокс "Зимовий дім" , бо тут теж маємо за основу сюжету жіночу дружбу. Дружбу, що “зростає” на очах у читача. Що таке дружба? Ціле життя — зміни, переживання, по́ступки і підтримка — якщо глобально, а формально це можливість і бажання кожного дня і кожну хвилину, за будь-яких обставин, стати сильним плечем або міцною рукою підтримки для подруги. Жіночим сильним плечем і тендітною рукою — як часто в нашому житті буває, що самі жінки, здається творять сенс життя, сенс всього! Кніга Ірен Роздобудько саме про таку дружбу, яка врятовує, яка в потрібний момент здатна стати сенсом життя для інших. Для тих, хто не вірить в витривалість жіночої дружби ця історія чотирьох подруг стане справжнім відкриттям і, можливо, примусить повірити в краще!

Хочу зосередитися на тому, чому ж книга стала для мене особливою серед тих небагатьох (але здебільшого достойних) історій сучасної української літератури.
*Перше, на що звертаєш увагу — чотири абсолютно самобутні характери! Юлька, Лара, Сусанна і Ельміра — кожна зі своєю історією, проблемами, амбіціями, очікуваннями і характером! В Ельміри — затишний сімейний світ і тільки на самому вершечку всіх проблем — проблеми з вічно маленьким сином; Юлька — актриса, якій не імпонує грати безкінечно однакові ролі в дешевеньких штампованих серіалах (на відміну від її партнера по життю Аліка); Лара — той самий “голос радіостанцій”, але не безбарвний, а мислячий, до якого хотілося би прислухатися, інколи вона говорить навіть надто інтимні речі, надто “свої”; нарешті Сусанна — дівчина, в житті якої, як то кажуть, “все склалося”: чоловік, гроші, закордонна, казкова буденність… Зрештою у кожної з них свої пошуки щастя і кожна знаходиться (навіть якщо сама того не знає) на шляху самовдосконалення, прагнучи перемогти саме життя! Головні героїні дуже самобутні — для мене один з найголовніших і найприємніших факторів книги, тому що все ж таки це основа сюжету. А коли герої характерні, то значить їм є куди розвиватися, а така динаміка завжди вражає, а надто — якщо виконана досить майстерно! Наприклад, враховуючи, що книгу про жіночу дружбу написала жінка, можна було зробити тих само чотири образи, але які дуже легко зливатимуться в один.

- Три “с”! - сміється Юлька.
- Що?
- Три “с”: свобода, слава, смерть.
- У разі невдачі! - додає Ельміра
- У разі невдачі, - луною повторює Лара.
Вони простягають одна одній руки і схрещують їх, мов мушкетери в кіно.
Це їхня маленька клятва, велика таємниця на майбутнє.

Загалом — це найякісніший роман української літератури, який я читала, сподобалось буквально все: від мови до перипетій сюжету. Насправді тут знаходиш набагато більше, аніж щиру дружбу. Тут і тепер перед нами постають і дружба, і любов, і зміни, і фальш, яку вже несила терпіти, і такі бажані посиденьки з початим “Київським” тортом на картонній коробці, а найголовніше — повне прийняття тих речей, які ми вважаємо для себе недопустимими і непрощеними. Закривши останню сторінку, розумієш, стільки важливих речей тобі щойно розповів автор. Достукалася до глибини моєї читацької душі. Тут і тепер час все змінює.

Для всіх них настав той час, коли принцип “аби було що розповісти” - не спрацьовує. Важливі лише факти.

____

Эта книга стала для меня приятным и совсем неожиданным подарком, причем как в прямом, так и в переносном смыслах. Более того, она стала своеобразным экспериментом, потому что я достаточно неосведомлена в произведениях украинских неклассических авторов, даже если они "на слуху". Как приятно, когда остаешься буквально в восторге, хочется кричать: только что была прочитана одна из самых качественных книг современной украинской литературы!, а ты не ожидал ничего, кроме легкого сюжета атмосферной книги! Вот где оно - читательское счастье!

С первого дня, став перед зеркалом, разрисованные, как куклы, они и начали соревноваться: у кого приключений и впечатлений наберется больше, у кого они будут самыми опасными или самыми невероятными.
Чуть ли не каждый день проходил под лозунгом "чтобы было о чем рассказать

Первое, о чем хочется сказать: эта книга напомнила мне Джудит Леннокс "Зимний дом" , потому что здесь тоже в основе сюжета женская дружба. Дружба, что "вырастет" на глазах у читателя. Что такое дружба? Вся жизнь: изменения, переживания, поступки и поддержка - если глобально, а формально это возможность и желание каждый день, каждую минуту, при любых обстоятельствах стать сильным плечом или крепкой рукой поддержки для подруги. Женским сильным плечом и хрупкой рукой - как часто в нашей жизни бывает, что сами женщины, кажется творят смысл жизни, смысл всего! Книга Ирэн Роздобудько именно о такой дружбе, которая спасает, которая в нужный момент способна стать смыслом жизни для других. Для тех, кто не верит в долгосрочную женскую дружбу, эта история четырех подруг станет настоящим открытием и, возможно, заставит поверить в лучшее!

Хочу сосредоточиться на том, почему же книга стала для меня особенной среди немногих (но в основном достойных) историй современной украинской литературы.
*Первое, на что обращаешь внимание - четыре абсолютно самобытных характера! Юлька, Лара, Сусанна и Эльмира - каждая со своей историей, проблемами, амбициями, ожиданиями и характером! У Эльмиры - уютный семейный мир и только на самом верху всех проблем - проблемы с вечно маленьким сыном; Юлька - актриса, которой не импонирует играть бесконечно одинаковые роли в дешевых штампованных сериалах (в отличие от ее партнера по жизни Алика) Лара - тот самый "голос радиостанций", но не бесцветный, а мыслящий, к которому хотелось бы прислушаться, иногда она говорит даже слишком интимные вещи, слишком "свои"; наконец Сусанна - девушка, в жизни которой, как говорится, "все сложилось": муж, деньги, заграничная, сказочная обыденность... В конце концов у каждого из них свои поиски счастья и каждая находится (даже если сама этого не знает) на пути самосовершенствования, стремясь победить саму жизнь! Главные героини очень самобытные - для меня один из главных и самых приятных факторов книги, потому что все же это основа сюжета. Когда герои характерны, значит им есть куда развиваться, а такая динамика всегда поражает, особенно - если выполнена достаточно искусно! Например, учитывая, что книгу о женской дружбе написала женщина, можно было сделать тех же четыре образа, но которые будут очень легко сливаться в один.

- Три "с"! - cмеется Юлька.
- Что?
- Три "с": свобода, слава, смерть.
- В случае неудачи! - Добавляет Эльмира
- В случае неудачи, - эхом повторяет Лара.
Они протягивают друг другу руки и скрещивают их, как мушкетеры в кино.
Это их маленькая клятва, большая тайна на будущее.

В общем - это качественный роман украинской литературы, который читала, мне понравилось буквально все: от языка к перипетиям сюжета. На самом деле находишь намного больше, чем искреннюю дружбу. Здесь и сейчас перед нами и дружба, и любовь, и изменения, и фальшь, которую уже невозможно терпеть, и такие желанные посиделки с начатым "Киевским" тортом на картонной коробке, а самое главное - полное принятие тех вещей, которые мы считаем для себя неприемлемыми и непростительными. Закрыв последнюю страницу, понимаешь, столько важных вещей тебе только что рассказал автор. Достучалась до глубины моей читательской души. Здесь и сейчас время все меняет.

Для всех них наступило то время, когда принцип "чтобы было что рассказать" - не срабатывает. Важны лишь факты.