Тут і тепер

Ця книга стала для мене дуже приємним і зовсім неочікуваним подарунком, при чому як в прямому, так і в переносному сенсах. Більше того, вона стала своєрідним експериментом, тому що я досить необізнана в творах українських некласичних авторів, навіть якщо вони “на слуху”. Як приємно, коли залишаєшся буквально в захваті, хочеться кричати: щойно була прочитана одна з найякісніших книжок сучукрліт!, а ти ж не очікував нічого, окрім легенького сюжету атмосферної книжки! Ось де воно — читацьке щастя!

Від першого дня, ставши перед дзеркалом, розмальовані, мов ляльки, вони і почали змагатися: у кого пригод і вражень набереться більше, у кого вони будуть небезпечнішими чи найнеймовірнішими. Чи не кожен день минав під гаслом “щоб було про що розповісти”

Перше, про що хочеться сказати: ця книга…

Завжди з нетерпінням чекала виходу нової книги Роздобудько. однак. ця книжка мене дуже розчарувала.

Жіноча дружба — річ неймовірна. Хтось сумнівається в її існуванні, скептично хитаючи головою, а дехто стверджує: «Це буває рідко, майже ніколи». Вона таки існує. Це нам доводить Ірен Роздобудько. Перевірена часом, відстанню, різним достатком та сімейним щастям (нещастям) подруги — вона викристалізовується в міцний камінь, зігрітий теплотою приязних стосунків. Чотири подруги: Юлія, Лара, Ельміра й Сусанна, такі різні й далекі у всьому, але такі близькі в найголовнішому — в готовності підставити плече одна одній в будь-якій життєвій ситуації, вислухати, заспокоїти, порадити й «надати крила», вдихнути життя в підбиту долею пташку-подругу, або віддати їй своє крило…

Текст «Тут і тепер» — квартет жіночих доль, це галерея жіночих образів, ніби «вихвачених» фотокамерою із міського натовпу людей.…