4 Кідрук, такий Кідрук:)

Бувають моменти, коли ти на місяці викреслюєш зі свого життя книги та все, що з ними пов’язано. Чи то від того, що настрій не такий, чи від усвідомлення, що з власними думками важко розібратись, а тут ще чужі зрозуміти треба. А потім, задумавшись, розумієш, що опинився біля книгарні, в гаманці лежить остання сотня до авансу, на годиннику без п’ятнадцяти дев’ята вечора, а з вітрини на тебе дивиться обкладинка нового роману Макса Кідрука. «Ну все, приїхали…» - проноситься в голові, а далі тиша. Ти починаєш читати.

Ти читаєш її під світлом ліхтаря, поки чекаєш на друзів, читаєш на стадіоні, в метро, під ковдрою о третій ночі, ввімкнувши у квартирі все світло, включаючи напіврозбитий котом нічник. Ти починаєш боятися засинати, десятою дорогою обходиш дитячі майданчики, а взрівши малого з портфеликом, який чалапає додому зі школи, швидко переходиш на інший бік дороги. Але незважаючи на все це, ти з мазохістським задоволенням продовжуєш читати книгу, від якої моторошно, лячно та захопливо. Це «Зазирни у мої сни» Макса Кідрука. Запасіться ліхтариками та валідолом, тому що історія починається…

Коли рік тому Макс Кідрук анонсував написання нової книги, тільки лінивий не кидав у нього тапочками, вимагаючи продовження цілком феноменального для української літератури «Бота» замість незнайомої нікому історії. «Бота» нам доведеться ще трохи чекати, але судячи з того, якою вийшла «ЗУМС», продовження трилогії буде сильно відрізнятись від перших двох книг.

В новому романі ми зіткнулись з абсолютно новим Кідруком. Автор ніби подорослішав, став більш статечним та виваженим, при цьому залишивши за собою усіма улюблену кінематографічність розповіді. Правда, якщо у попередніх творах сюжет нагадував рвані епізоди одного великого полотна, то події у «ЗУМС» розвивались плавно та поступово. Єдине, що залишилось незмінним, – це прописані Кідруком жіночі персонажі. Типажі характеру та поведінки настільки схожі у героїнь різних історій, що в реальному житті вони цілком ймовірно могли виявитись якщо не сестрами, то кращими подругами точно.

Сюжет книги «Зазирни у мої сни» розповідає про 5-річного хлопчика Теодора, який під час нескладної операції пережив клінічну смерть. А повернувшись, прихопив із собою подаруночок з того світу, з яким доведеться розбиратись його батькові, парочці агентів ФБР та науковцям з ЦРУ. І справа тут зовсім не в тому, що ФБР з’являється у Рівному (ми з вами знаємо, що «великий брат» спостерігає за нами), і не в на перший погляд фантастичних розробках таємних лабораторій, а в тому, що, напевно, вперше у своїх книгах Кідрук майже прямим текстом зізнається, що не все можна поясними наукою, є речі, які краще не пояснювати.

Наука та технології у «ЗУМС» відходять на другий план, що цілком може не сподобатись шанувальникам Макса, які звикли читати його твори з «Вікіпедією» на пару. Тут першочерговим виступає, як не дивно таке казати, любов. Адже всі вчинки головного героя продиктовані саме цим почуттям, ну, ще, може, страхом за власне життя, але то так, деталі. В романі багато містики, питань, на які важко знайти логічну відповідь, та реклами конструктора LEGO.

В цілому книга вийшла сильна та не схожа на все те, що ми раніше читали у Кідрука. І що я можу сказати? Такий Кідрук мені сподобався, може, навіть більше за попереднього. Адже після «ЗУМС» дуже важко передбачити, що можна далі чекати від автора.

Кідрук ЗУМС