5 Мистическое путешествие из вчерашнего в сегодняшний день

«Старий триповерховий будинок на Клепарівській зберігав ще свої довоєнні запахи, які цупко в’їлися в облуплений тиньк, у порепані підвіконня і рами, рипучі сходи, які на кожен крок відгукувалися жалібним стогоном, — о, вони стільки бачили на своєму віку, їх топтали німецькі солдати, шукаючи євреїв, їх топтали чекісти, вистежуючи підпілля, а потім під цівками автоматів і ті, і тамті виводили когось на страту, і сходи співчутливо стогнали, і схлипували, і кашляли, а шиби ще довго тримали в собі каламутні відображення зниклих людей, їхні налякані обличчя, їхні нажахані очі, весь ‘їхній розпач, і страх, і лють, і непримиренність, а на стінах ще довго відцвітали відбитки пальців»

Кожне місто має свою історію, але Львів — то дуже своєрідне, вічно оповите легендами, розповідями, казками, місто. В ньому особлива культура, менталітет, побувавши там, обов’язково привезеш в свою — зовсім іншу українську місцину — унікальну, чарівну львівську атмосферу, говірку, запах кави та смак шоколаду… Принаймні так я собі уявляю першу подорож у Львів, а поки що подорожую вузенькими, закладеними бруківкою вуличками в книжках. Історія Винниченка найкраще підходить для мандрівки, бо захоплює і відносить прямісінько на околиці сучасного і давнішого Львову кінця тридцятих років. Кав’ярні, фризієри, цукерні, крамнички, ринок Кракідали (який немає нічого спільного з крокодилами) — все це вирує-вирує-вирує і підхоплює!

Четверо хлопців різної національності, але одної долі. Їхня дружба охоплює певну героїчну фантазію про порятунок одного з батьків, що загинули героїчною смертю в часи, коли патріотизм був непокорою перед черговими загарбниками. Кожен з них домалював цю історію, зробивши смерть втечею порятунком, помстою… Але інколи навіть смерть може бути красивою, і ,як би це не звучало, а достойною життя. Смерть під “Танго…” — особливу мелодію в’язнів концентраційного табору, яку треба заграти і почути в момент кінця життя, — це не просто варіант романтичного відходу (скільки таких налічує історія!), це потреба, магія, коловорот, продовження життя…

Вчений Ярош, його життя заковане в дослідження Арканумської культури. Бродячи серед давнини, він повсякчас наштовхується на підказки, які ведуть до одного і того ж шляху — шляху зіткнення двох сюжетів, які спочатку здаються геть далекими.

«Вечорами він читав рукопис, а весь наступний день ходив під враженням від прочитаного. Львів поставав перед ним у зовсім новому світлі, невідомому і казковому, тепер, гуляючи тими вулицями, про які була мова в рукописі, він зупинявся і уважно роззирався, намагаючись упізнати щось із того, про що довідався.»

Казковий, легендарний і містичний роман Юрія Винничука. Складно не написати зайвого, не заспойлерити головну таємницю, тому я краще буду лаконічною. Читайте! Не дуже залюблені мною жанри історичного роману та магічного реалізму тут стають доречними і не напружують. Можна сміливо читати, відвідувати легендарний Львів. Історія про народ, про людей, проста, сучасна, сповнена українським, львівським, колоритом і гумором, часом нагадувала твори класичної програми типу “Кайдашева сім’я”, а все ж дуже сучасна. Про те, якою значущістю володіє кожна подія нашого життя і про те, що все в історії повертається, прийде час, люди згадають, відстоять своє, а винуватцям доведеться відповідати за всіх тих, кого вони відправляли танцювати, відчувати “Танго смерті”.

— Що змусило вас вивчати мертву мову? — запитала вона.
— Безсмертя. Адже воно матеріалізується у словах, слово має магічну силу.

Перевод на русский язык

«Старый трехэтажный дом на Клепаровской еще сохранял свои довоенные запахи, которые плотно въелись в облупленную штукатурку, в потрескавшиеся подоконник и рамы, скрипучие лестницы, которые на каждый шаг отзывались жалобным стоном, - о, они столько видели на своем веку их топтали немецкие солдаты в поисках евреев, их топтали чекисты, выслеживая подполья, а затем под струйками автоматов и те, и тамтамы выводили кого-то на казнь, лестница сочувственно стонала, и всхлипывала, и кашляла, а стекла еще долго держали в себе мутные отражения пропавших людей, их испуганные лица, испуганные глаза, все их отчаяние, и страх, и гнев, и непримиримость, а на стенах еще долго отцветали отпечатки пальцев»

Каждый город имеет свою историю, но Львов - это очень своеобразный вечно окутанный легендами, рассказами, сказками, город. В нем особая культура, менталитет, побывав там, обязательно привезешь в свою - совсем другую украинскую местность - уникальную, волшебную львовскую атмосферу, диалект, запах кофе и вкус шоколада... По крайней мере так я себе представляю первое путешествие во Львов, а пока путешествую узкими, заложенными бруковкой улочками, в книгах. История Винниченко лучше всего подходит для путешествия, очень захватывает и уносит прямо на окраины современного и давнего Львова конца тридцатых годов. Повествование, наполненное сначала не всегда понятными словами бурлит-кипит-бурлит и подхватывает!

Четверо ребят разных национальностей, но одной судьбы. Их дружба охватывает определенную героическую фантазию о спасении одного из отцов, погибших героической смертью во времена, когда патриотизм был неповиновением перед очередными захватчиками. Каждый из них дорисовал эту историю, сделав смерть бегством спасением, местью... Но иногда даже смерть может быть красивой, и, как бы это не звучало, а достойной жизни. Смерть под "Танго …” - особую мелодию узников концентрационного лагеря, которую надо сыграть и услышать в момент конца жизни, - это не просто вариант романтического ухода (сколько таких насчитывает история!), Это потребность, магия, возвращение, продление жизни...

Ученый Ярош, его жизнь закована в исследования Арканумской культуры. Бродя среди давности, он постоянно наталкивается на подсказки, которые ведут к одному и тому же пути - пути сплетения двух сюжетов, которые сначала кажутся совершенно чуждыми.

«По вечерам он читал рукопись, а весь следующий день ходил под впечатлением от прочитанного. Львов представал перед ним в совершенно новом свете, неизвестном и сказочном, теперь, гуляя теми улицами, о которых шла речь в рукописи, он останавливался и внимательно оглядывался, пытаясь узнать что-то из того, о чем узнал. »

Сказочный, легендарный и мистический роман Юрия Винничука. Сложно не написать лишнего, не заспойлерить главную тайну, поэтому я лучше буду лаконичной. Читайте! Не очень излюбленные мной жанры исторического романа и магического реализма здесь становятся уместными и не напрягают. Можно читать, посещать легендарный Львов. История о народе, о людях, простая, современная, полная украинским, львовским, колоритом и юмором, порой напоминала произведения классической программы типа "Кайдашева семья", а все же очень современная. О том, каким значением обладает каждое событие нашей жизни и о том, что все в истории возвращается, придет время, люди вспомнят, отстоят свое, а виновникам придется отвечать за всех, кого они отправляли танцевать "Танго смерти".

- Что заставило вас изучать мертвый язык? - Спросила она.
- Бессмертие. Ведь оно материализуется в словах, а слово имеет магическую силу.