4.5 Про те як Дашвар розчарувала тим, що не розчарувала.

Знаєте, я не люблю українську сучасну літературу. Кидайте, в мене гнилі помідори, але після прочитаних Дереша і Жадана в мене склалось відчуття, що нема тут чого шукати. З Дашвар взагалі цікава історія. Взявши в бібліотеці одну з її книжок і відкривши на першій сторінці я наткнулась на таку сцену, що відразу закрила та й поставила книжку на полицю. І сама собі сказала "більше не буду навіть дивитись на її книги". Не так склалося як гадалося.

Чому в мені знову прокинулось оце відчуття, що треба таких спробувати почитати щось українське, я не знаю, ну і чорт із ним. Твердо вирішивши, що настав той момент, коли мені дуже потрібна крапля української сучасної прози (чи для того, щоб обхаяти, чи для того, щоб похвалити) я подумала, що то був би хороший шанс для Люко Дашвар, знов таки - розчарувати або виправдатись, хоча розчарування чекала більше, вже готова була писати гнівну рецензію. Вибравши книжку по найвищій середній оцінці тут, побігла в бібліотеку. Через тиждень взяла в руки. І прочитала за один день.

Багато шорстких моментів, не ідеальна книжка, але має свої переваги, які покривають всі нерівності, так що можна і не помітити. Читається книжка легко, стиль приємний, трохи незвичний, але мені сподобався. Пробирає до кісток, все написане так, ніби по тілу ножем. Я повірила не всьому, та і багато вчинків, слів та випадків здавалися мені абсурдними, не справжніми. Можливо, тому що ніколи не жила в селі. Можливо, дійсно ситуації були з перебільшеннями. А можливо, я чого не розумію. Але пробирає, ті абсурди вилітають з голови наче пташки, бо чіпляє.
Герої, чесно скажу не викликали особливих почуттів. Переживала за них в міру, без фанатизму. Німець сподобався найбільше, особливо після випадку з близнючками.
Сюжет цікавий, здається, що тут може відбуватись. Ха-ха, скажу я вам, тут до триллера недалеко. Двоє, які любили один одного до нестями, попри все, всі життєві тривоги, попри те, що були зв'язані з нелюбами. Вони були не кров з молоком, а молоко з кров'ю. Одне і теж? Ні.

Дивна книга, але хороша. Тепер, я навіть хочу почитати Дашвар ще. Ну так, може все таки десь і розчаруюсь?