5

Матіос уміє з перших же рядочків узяти за душу так міцно, що не можеш ні дихати вільно, ні ковтати нормально, ні сліз стримувати, доки до кінця не дочитаєш. А коли дочитаєш цю невеличку, але таку важку книжку, цю начебто нехитру і буденну, але як же непросто і стилістично бездоганно написану історію кохання, людських заздрощів, родинних стосунків і незмінного потягу людини до простого щастя - тоді так нестерпно хочеться піти й обійняти весь світ знедолених, скалічених, обдурених людей. І пожаліти, і заспокоїти, і поплакати. Так, Марія Матіос уміє дістати своїм словом до самої глибини серця. За це і люблю її твори.