Больше рецензий

15 мая 2015 г. 17:40

401

5

Ліпше умерти раз, умерти гордо, з незламаною душею, аніж повзати на колінах і вмерти двічі — морально й фізично. Але в першім варіанті ще є шанс взагалі не вмерти

—Я не визнаю пролетарського правосуддя, здійснюваного закаблуками й палкою! Ось це моє кредо.
— І так само не визнаю соціалізму, будованого тюрмою й кулею. Ось це вкупі і є все моє кредо.


Книга після якої залишається болючий осад на душі. ЇЇ не тільки варто прочитати один раз,а перечитувати і перечитувати. Це книга розбирання людських душ. Це книга жорстокості, болю і страждання. Це книга знущання, гніту і плюндрування українського народу, але водночас книга сильного козацького духу. Більше ніяких слів не можу віднайти, щоб описати її. Рекомендую для прочитання обов`язково!)

P.S Книгу прочитано в рамках гри "Флешмоб-2015" та "Борьба с долгостроем"

Дуже дякую читачу ablvictoriya за рекомендовану книгу) Книга мені дуже сподобалась. Ви дали можливість прочитати колись забуту і не дочитану книгу.

Комментарии


Будь ласка! Сама зараз її перечитую, вже два тижні читаю, одна з найулюбленіших моїх книжок.


Тепер і моя одна з найулюбленіших)))


Коли починала читати цю книгу вперше, в моєму житті саме сталася така ж подія, що й на перших сторінках твору - помер батько. Читати далі не змогла. Пізніше слухала аудіокнигу, отримала массу задоволення та яскравих емоцій.


Я вам співчуваю. Це дійсно важко(
Після тривалих сцен знущання, я також не могла читати далі..Залишала книгу на день-два і продовжувала. Останні сторінки мене змусили сильно плакати-сльози самі лились.


Як я Вас розумію! Сама не могла відірватися від книги, дочитувала останні сторінки у транспорті. Плакала, а люди дивилися на мене, як на ненормальну.


А я свої останні сторінки дочитувала пізна вночі, причому мені зилишилось ще спати 3 години. Звичайно я не змогла нормально розпочати свій день, якийсь неприємний осад залишився в середині.