3

Склалось таке враження, що книгу написав освічений націоналіст, який перечитав Кінгове "Кладовище домашніх тварин".
Все починалось дуже інтригуюче і захоплювало цікавою ідеєю: хто ж з нас в дитинстві не мріяв мати паралельний світ, куди можна втекти та перечекати найскрутніші події такого непростого періоду життя?
В першій половині читача розгойдує довгий вступ та занурює у вир подальших подій. Я була в захваті, наскільки віртуозно автор передає підліткові діалоги та вплетає наукові факти та теорії в сюжет. Таким чином межа між вигаданими лініями та реальним буттям ставала непомітною, і це здорово створювало настрій та нагнітало атмосферу.
Мені навіть сподобались доречні до контексту теми домашнього насилля та булінгу. Тут вони актуально підсвічували сюжет, і залишили післясмак на "подумати".
Та з середини автора потягнуло явно кудись не туди. Де-не-де з якогось дива він починає вставляти пейоративи, поміщаючи Росію в ряд з країнами третього світу та наголошуючи, які там всі безглузді бескультурні узурпатори. Чомусь залишаються без відповіді раніше рясно "розвішані рушниці", які так і не "вистрілюють", недорозкриті герої, та насамкінець відкритий фінал.
Ну чому ж те, що так задерикувато починалось - так стухло? Можна було перетворити Марка на

Що взагалі там в фіналі відбувалось? Автор вирішив просто його фантастично злити, мовляв "таке буремне життя, дітки".
Та насправді особисто я почувалась ошуканою, ніби коли очікуєш на ефектне шикарне вбрання - а доставка вручає китайську алі-експресівську синтетичну підробку, що налізає лише на одну руку.
Середня оцінка виключно за атмосферність, співучу мову та амбіції. У решті - просто розпіарена книга, що "підкорила" націоналістичними та соціальними темами порядку денного.

02:09