5

Після чудових краєвидів "Тигроловів" які писані, мабуть, спеціально для тих хто хоче відволіктись від міської дійсності "Сад Гетсиманський" трохи насторожив описом з якого стало ясно що сюжет пройде у в"язниці, а дарма.

Ми бачимо Андрія Чумака якому належить пройти різні в"язниці, різні камери і кабінети різних слідчих.
Героя піддають тортурам але основною мукою для нього є питання зрадника якого раз за разом доводиться шукати серед братів і коханої.
Життєвості додають гіркогумористичні моменти і далоги з усіма з ким можна, а де не можна дати діалог автор покаже чудову німу сцену (не хочу спойлерити, там буде людина з прізвищем на букву Х.).
Твір показує незламний дух А. Чумака. показує що можна терпіти тортури до кінця.

У романі даються описи знедолених в"язнів і так само знедолених партійців, опис тортур і опис тюремного побуту та тюремної культури що трохи нагадує "Колымские рассказы" і "Очерки преступного мира" Шаламова але підхід у Багряного не публіцистичний, а художній.

Скільки ж правди у творі, чи можлива подібна історія з таким фіналом у реальному житті? Так, людину яка пережила це ми прочитаємо на обкладинці книги, до речі, прізвища катів Багряний не змінював.

P.S. Якщо читатимете у виданні Фоліо то не гортайте завчасно ілюстрації, особливо останню.