4.5 Нема правди на світі

Цікаво змінюється сприйняття творів шкільної програми, коли перечитуєш їх у зрілому віці. Якщо раніше "Хіба ревуть воли" сприймався як історія про соціальну несправедливість, то зараз це читається як розповідь про становлення злочинця.

Тут і понівечене дитинство, в якому Чіпку називали байстрюком та чортеням, а діти не приймали його у свою ватагу та частенько били. Тут і злидні, в яких він провів добру частину свого життя. Спочатку якось справлявся: справив хату, отримав від громади землю, став обробляти з ранку до ночі. Потім і худоба з'явилася, і достаток якийсь, а потім гоп - і нема землі, суд одсудив. І людина зламалася. Став пити, пропивати все, що мав у хаті, а потім як вже не було чого пропити, то став потихеньку красти в інших. З ватагою таких же волоцюг почав грабувати багаті хазяйства, щиро думаючи, що він просто забирає своє, відновлює справедливість.

І от наче закохався та кинув розбишацьке життя, але його п'янила вже не горілка, а влада над людьми. Наче й оженився, завів хазяйство, та воно видавалося йому прісним та нудним. І от коли наступного разу стикнувся з несправедливістю, знов повернувся до грабунків, але вже не соромився ні калічити, ні вбивати.

Чи могла доля Чіпки скластися по-іншому? Могла. Той же Грицько мав ті самі стартові умови, що й Чіпка, але виріс ґречним хазяїном з достатком та повагою громади. Так, світ несправедливий, у кожного є свої темні сторони, але головне - це вибір, який ти робиш кожного дня.

А все ще не вважаю, що цю книгу зрозуміє 17-річний школяр, але це абсолютно точно один з кращих представників української літератури.