4 На жаль, до віршів Стуса я ще не доросла

1) "Зимові дерева": "Мені здалося — я живу завжди", "Отак живу: як мавпа серед мавп", "Я марно вчив граматику кохання", "Не відповідаєш? Мовчиш? Заціпило?"

2) "Веселий цвинтар": "Тато молиться Богу" 

3) "Палімпсести": "Сто дзеркал спрямовано на мене", "Ти тут. Ти тут. Вся біла, як свіча"," За літописом самовидця", "Така хрустка, така гучна", "Весь обшир мій — чотири на чотири"," Впаду — і знову підведусь"," Моє життя, мій Києве, прощай!"

4) Вірші 1980-1983 років: "Золотокоса красуня"

Також у збірку увійшли записи з таборового зошита і листи Стуса (здебільшого сину Дмитру та дружині Валентині). Вони сподобалися мені більше, ніж вірші. Багато актуальних думок, що дуже важливі зараз. 

Нагадаю,  що Василь Стус — український поет-шістдесятник, дисидент і політв’язень. Його дитинство минуло на Донбасі, куди родина ще з малим Василем перебралась, тікаючи від колективізації. 

У січні 1972 року Стуса вперше заарештовують. Саме тоді відбулась хвиля «різдвяних» ув’язнень українських діячів.  Під час свого ув’язнення у таборах Мордовії та у Магаданській області Стус створює свою найоб’ємнішу поетичну збірку «Палімпсести», яку світ побачив лише у 1986-му. До Києва поет повернувся восени 1979-го. Але відразу після повернення до вільного життя за Стусом знову починають стежити, а згодом вдруге заарештовують. Вже за кілька місяців його засуджують на десять років таборів суворого режиму і п’ять років заслання, які стають для нього фатальними.

«Палімпсести» — п’ята збірка, що вийшла у 1986 році у Нью-Йорку по смерті автора. Вона є найоб’ємнішою та вважається однією з вершин поетового доробку. 

Вірші Стуса я не зовсім зрозуміла, для них характерні нові слова (Стус -  майстер винайдення нових слів), нетипові рими (є у нього і стандартні вірші). Проте це не моя поезія. 

25 березня 2022 року після важкої хвороби померла Валентина Попелюх – вдова Василя Стуса. Поруч з нею був її син Дмитро. І хоч Валентина і пережила свого чоловіка майже на 37 років (у червні їй мало виповнитись 84) — дещо символічною є її смерть у розпал жорстокої війни з її гнилою системою, проти якої свого часу боровся і від якої помер Василь Стус.

Рекомендую цю збірку всім