4.5 Медитація на любов та національну ідентичність

Моє знайомство з Забужко. Давно хотіла її для себе відкрити, але все якось руки не доходили і ось нарешті дійшли. Книжка маленька, всього 114 сторінок, але читала я її неймовірно довго, як для обсягу - цілий тиждень. Спочатку треба було звикнути до стилю Забужко, її особистий стиль сочиться звідусюди: довгі речення, великий словниковий запас, повний, неосяжний потік свідомості. Потім в це втягуєшься і просто качаєшься на хвилях твору.

Прочитавши назву та історію роману, я чекала якоїсь жесті. В 90-их це все може й було провокативним, сьогодні воно таким не є. Думала, що тут будуть якісь оргії і шалені вечірки. Виявилось, що тут складні відносини з одни єдиним чоловіком і розкриття образу пострадянської жінки крізь її сексуальність.

В цілому мені, як то кажуть, зайшло. Читала і медитувала. Підійде Забужко точно не всім, але я все одно раджу дати їй шанс.