4

Органічна близькість до щоденника робить роман суховатим і сюжетно дрібнуватим, але при цьому є в ньому свій шарм. Спендеру вдалося передати сам дух молодості з її ірраціональними вчинками (перший з яких визначив тему роману – молодий англієць їде в гості у Гамбург до людини, з якою буквально щойно познайомився), рваними розмовами, хаотичними подіями і зустрічами, загальною випадковістю всього, що відбувається, в якій по суті немає логіки. Вона там, звісно, є, але це дивна логіка молодості. Ірраціональність подій тільки посилює той дух, який, здається, взагалі характерний для багатьох творів про 20-30-ті роки – можна згадати «Возвращение в Брайдсхед» Во чи «Фієсту» Хемінгуєя: життя як безкінечне переміщення з бару в бар, від компанії до компанії.

Додамо до цього зрозумілий контраст, що обов'язково вимальовується у голові читача, який знає, наскільки радикально зміниться і Німеччина і вся Європа буквально за кілька років.

Шедевром «Храм» я би не назвав, але почитати можна.

бкврм