3 Вілла Деккера

Попри більшість позитивних відгуків, мене ця книжка залишила байдужою.
⠀
Історичні романи, а особливо детективи, я люблю. Але з цією не склалось. Хоч спочатку я читала із захопленням і сподіванням на круту історію.
⠀
Про все по-порядку.
⠀
Не сподобалося:
⠀
- головний герой ледь не на кожній сторінці кохається з новою жінкою. При чому зранку одна, а увечері - інша. Мене це дратувало, бо сюжет же не про це!
⠀
- жіночі персонажі практично всі - аж ніякі. Вони готові в перші хвилини знайомства з головним героєм лягти до нього в ліжко.
⠀
- все намішано: тут і вбивства дівчат циамоновим маньяком, і нелегальні перевезення євреїв, і вбивство адвоката з його дівчиною, і шпигунство, і початок війни, ну й звісно походеньки головного героя. О-ох... Мене особисто цікавила найбільше лінія детективна про маніяка, але вона постійно переривалась на все інше.
⠀
- у книзі більше працював репортер, аніж поліція. Ні, це нормально в принципі. Але про нього в книзі мало, я розумію, що це через те, що є окрема книжка про нічного репортера, але я її не читала. І мене бісило, що він краще робив роботу поліцейського, ніж самі фахівці своєї справи
⠀
Але дещо мені й сподобалося:
⠀
Загальна атмосфера. Події розгортаються перед війною. І це дуже круто змальовано. Крім того, показано темний бік Львова.
⠀
Чорно-білі ілюстрації, які додають атмосфери книзі ще.
⠀
Мова. Спочатку було важко, бо лексикон автор використовував тих часів і того регіону. Але він додав книзі більшої об'ємності й атмосфери.
⠀
Фінал мені сподобався. Натякає на те, що буде продовження.
⠀
Автор багато працював над книжкою, бо тут купа історичних моментів, лексикон і так далі - це дуже похвально.
⠀
Якось так. Загалом враження 50/50. Але книжка читається швидко.