4 Все здається близьким?

Мужчина сидить біля моря на лавці. З розгорнутою книгою. Вітер шелестить краєчком сторінки. Людина тримає її, чує крики чайки. Піднімає голову, дивиться на чорну кішку, що пересувається
з даху кав'ярні.
Те, що він прочитав, нагадало дитинство із стареньким фільмоскопом. Між яскравими зображеннями- кадрами- прямокутник білого простирадла, тіні від дерев. Мужчина зітхає, повертається до тексту. Але краєм ока бачить сімейну пару, що повільно іде до моря. Вони ще зовсім не старі, але з нею трапилася якась біда. Бо ледь іде, він міцно підтримує , показує горобця. Пташина сміливо сіла поруч з читачем книги. Жінка поки не може посміхнутися, але це обов'язково трапиться.
Набережною іде молода матуся, голосно розмовляючи італійською. На сусідню лавку старий приніс магнітофон. Зараз вмикне, буде безголосо підспівувати попсі.
Мабуть тому мужчина хутко подводиться, іде додому. Несе відчуття ранішнього свіжого повітря, невеличкого відпочинку після напруженої роботи.
P.S. Треба подивитися екранізацію з чудовими акторами. Сподіваюся на свято для очей.