4 Скуштуйте варення з цибулі

Український історичний детектив, події якого відбуваються у Києві 1916-го року. Мені цього було достатньо, щоб зацікавитися. А ще обіцяна історія дивного зникнення балерини відразу після виступу.
Розслідування веде колишній слідчий, а нині господар будинку посеред яблуневого саду, затятий любитель шахів та експериментів із варенням — Тарас Адамович Галушко. До нього й звернулася Міра Томашевич, сестра зниклої балерини.

Оповідь ведеться плавно і розмірено, багато описів Києва, його вулиць (так цікаво впізнавати знайомі вулиці), всіляких історичних деталей, відомостей про балет і театр. Образ слідчого у відставці яскравий і дуже український, а проте не унікальний. Маю на увазі, що це популярний прийом : присвоювати детективам якісь характерні риси, захоплення чи дивності. Ну ось згадайте Шерлока, який любив грати на скрипці. Чи Ніро Вульфа, який вирощував орхідеї і мав окрему здоровенну оранжерею для них. Так само пан Галушко. Він не просто пенсіонер на заслуженому відпочинку, але має купу захоплень: пече найсмачніші пироги, грає у шахи із суперниками з різних каїн, має колекцію наливок і робить варення з цибулі. З одного боку, може й правда не оригінально, а проте образ колишнього слідчого затишний, як і сама розповідь з багатьма описовими деталями природи, міста. І хоч події спочатку розвиваюься повільно, але в книгу все одно хочеться поринати з головою.

Сюжет стає більш стрімким і закрученим наприкінці.
А ще треба бути готовим до того, що це серія детективів. Тому що герої, Тарас Адамович Галушко, Віра Томашевич, молодий слідчий Яків Менчиць та інші, потім будуть і в наступних книгах. Як наприклад, у «Справі мертвого авіатора» цього ж автора. Поки що є тільки дві книги із серії. Цікаво, як швидк з’явиться продовження. Тим більше, вже зараз зрозуміло, що автор веде до фінального протистояння колишнього слідчогоГалушко і харизматичного афериста Міхала Досковького, який побіжно і геть не випадково з’являється в обох книгах.
Можливо, це буде неспеціальний спойлер, але мені «попахує» чимось схожим на Шерлока і Моріарті, тільки український варіант. У Конан Дойла Моріарті також стояв за багатьма справами, які розслідував Шерлок Холмс.

Отож, в цілому книга сподобалася. Українська історія у ній навіть дуже приваблива. Рада, що сектор українських детективів українською і про Україну поступово поповнюється.
Любителям затишної атмосфери — читати. Любителям карколомних поворотів сюжету і таємниць, що пронизують холодом душу і не відпускають до кінця — може не зайти.