5 Спойлер Революційні мотиви у поемі "Мойсей" І.Франка

Іван Якович Франко був людиною справи, яка не зупинялася у своєму розвитку як поет та драматург, літературний критик та публіцист, перекладач та науковець, громадський та політичний діяч, проникалася людським нещастям, тяжістю сільської та пролетарської долі, намагалася поширити революційні, тобто антимонархічні ідеї, свої життєві цінності, отримані за десятиріччя кропіткої праці над книгами і їх аналізом, над собою і своїм світоглядом.

У своїй поемі “Мойсей” І.Франко намагається показати суперечності будь-якого новостворенного суспільства, коли воно знищується зсередини неконтрольованною силою, яка з’являється під дією зовнішніх чинників: зневіри в ідеї, які спочатку надавали наснаги, важких умовв життя та впевненості, що раніше було краще, що потрібно повернутися до старих порядків, не відкривати нові землі, котрі існують тільки у думках, у вірі у майбутнє.

Мойсей у поемі уособлює послідовника нових ідей, котрі викликані новим образом мислення, новими цінностями, котрі ведуть активну боротьбу проти реакційних сил, котрі представлені такими пероснажами як Датан та Авірон.

Датан та Авірон – супротивники Мойсея, противники нових поглядів на життя, розповсюджувачі свого світогляду у суспільстві. Щоб протидіяти їх впливу на людей, Мойсей розповідає народові казку про те, як дерева обирали собі короля, щоб пробудити їх свідомість.

Казка є алегорією на ідеї Мойсея, які покладали у свою основу, що вміння керувати народом не залежить від статі, національності, прилежності до роду, матеріальних статків, а від відданості ділу, вправності у ньому. Він ніби хотів запитати в усіх: хто для вас має більше значення: відданий своєму ділу, проповідник слова Єгова, Мойсей чи бунтівники?

Єгова – це ті самі революційні думки, які панують над Мойсеєм, які супроводжували довгий час його народ, які, були б у них ще трохи часу, завели б його до обіцяної райської землі, Палестини. Все ж таки Мойсея вирішили вигнати і він пішов від своїх людей, адже вони всі щиро бажали цього. Довго він ходив та молився Богу. Але ніхто йому не відповідав. Але раптом, він почув голос...

Азазель є голосом усередині Мойсея, який переконує у безглуздості його переконань, марності його зусиль. Цей голос переслідує його у вигнанні та розповідає давньогрецьку легенду про сліпого гіганта Оріона.

Ця казка розповідає про сліпого гіганта, який прямував до сонця, щоб здобути зір. На його плечах був хлопчик, який показував шлях до зірки. Але вони так і не здвинулися з одного місця, тому що хлопець показував у чотири різні сторони світу. За допомогою цієї казки, голос хотів показати Мойсею його народ, який є тим самим сліпим велетнем, та його самого у ролі хлопчика, котрий тільки заплутує його на своєму шляху.

Згодом, до Мойсея являється Єгова, котрий гнівається на нього, адже коли треба було духовно зміцнити обраний народ, підготувати до майбутніх випробувань, тому що їм судилося «світ здобувать, його соки і скарби» Мойсей засумнівався в Богові і Бог вирішив: йому не дано буде побачити обіцяний край, він помре на порозі своєї мети. Знову ж таки, тут письменник зобразив прогресивну людину, котра засумнівалася у своїх ідеях, дала слабину.

Єгошуа символізує безсмертність революції, яка продовжується незважаючи не на що. Адже прогресивні ідеї не помирають зі своїми проповідниками, а перероджуються і продовжують свою тяжку боротьбу проти старої системи до неминучої перемоги.

Іван Франко хотів показати у поемі “Мойсей”, що тільки ті особистості, які готові віддати себе на служіння народові, котрі будуть постійно удосконалюватися і не відвертаючись від своїх ідей, спровокованих здоровим глуздом, приведуть своє суспільство, свій народ до нових земель, світлого майбутнього, можливостей, у цілому, до нового життя.