5 І світ став кращим, так, але..

А ви любите історії з минулого? А зберігаєте речі? Можливо навіть ходите по базарчикам, де на цератах розкладені годинники, фотокартки, листівки, монетки і чашки, у деяких з них немає ручки, десь орнамент стерся? Ви приїжджаєте до бабусь і дідусів та знаходите старі крісла, журнали, іржаві велосипеди на піддашші? А може глеки, у які наливали вино в погрібі? Або дерев'яні бочки, з яких у дитинстві їли мочені помідори чи хрумкі огірки? Ваша пам'ять пахне сторінками книжок зі старої шафи, де корінці розтріпалися, але на пам'ять знається, що там? А може постіллю з ромбом і білотканою вишивкою, що лежить на верніх полицях, перемежована з лавандовим милом? Або ранковим покосом, де на траву випала роса і стелиться туман, через якийс сонце схоже на ліхтар за матовим склом? Чи все ж зимовим ранком, коли вже прокинувся, але лежиш, боячись поставити ноги на холодну підлогу і чуєш гострий, трохи кислуватий запах дров'яної печі, а з вікна видно, що затопили й в інших хатах?А чи бувало, що минуле на дотик, як хвіртка, вифарбувана в червоне, під якою носиться пес, і поки ти відкриваєш складний засув, лиже тобі пальці? А може воно на дотик як стіна малої хати чи літньої кухні, покрита побілкою, що лишає на пальцях сліди, де під навісом серпневого ранку дідо ріже траву та овочі курам на поживу? Чи як малиновий кущ, на якому висять стиглі ягоди і ти натурально відчуваєш їхній смак, хоча жодної не зірвав, бо з необережності загнав у палець колючку з гілки?
Все зникає і замінюється новими роверами і вікнами, бойлерами і телефонам, дорогами, песями, людьми. Цей світ став кращим. Так.. Але?