Історія України розпочинається не 25 років тому і навіть не з 1654 року, в чому намагалась переконати нас колоніальна історіографія. Книга «Корона, або Спадщина Королівства Руського» має на меті переосмислити витоки і саму природу української державності. Це наша спроба поставити надважливе питання – з якого етапу Україна починає своє «літочислення»? Можливо, від київського князя Святослава, який у 971 році уклав мирний договір з візантійським імператором Іоанном Цимісхієм? Або ж від Ярослава Мудрого, тисячоліття утвердження якого на престолі будемо відзначати у 2019 році? В України є своя давня спадщина. Питання тільки в тому, наскільки ми готові вступити у «права власності»
Книга «Корона, або Спадщина Королівства Руського» – це звернення до минулого з позиції сучасності. Це – матеріал для творення проекту майбутнього. Це – нагода для кожного громадянина усвідомити, що його участь в житті держави не обмежується лише виборами. Наша книга в найширшому історичному контексті розкриває проблему відповідальності еліти та народу.
Ваші стереотипи будуть зруйновані! Ви відчуєте свіжість і новизну нашої спільної історії.
Висококласний колектив наших авторів провів колосальну роботу, щоб пролити трохи світла на її таємниці й ми будемо раді поділитися з читачами розкопаними скарбами.
Без сумніву, книга стане відкриттям навіть для заглиблених в історичні контексти. Не варто боятися закидів, що історію «переписують». Важливо те, що її треба «передумувати». Історія – не «теорема», яку досить один раз довести. Вона «живе» у формі постійних перетлумачень та інтерпретацій.
Історія України розпочинається не 25 років тому і навіть не з 1654 року, в чому намагалась переконати нас колоніальна історіографія. Книга «Корона, або Спадщина Королівства…
Візантія й Давня Русь – Україна. Козацька Україна та Османська імперія… Теми й досі не цілком досліджені. Проте вдумливе їх вивчення в контексті нашої української історії дає ключі до розуміння багатьох справді актуальних сьогодні речей. Там, у Візантії – корені нашого християнства, культури Київської Русі. Там, у Османській імперії – витоки нашого козацького руху, наших драм, трагедій, перемог і здобутків. Це – не лише минуле. Про все це – у нашій книзі «Повернення в Царгород».
Візантія й Давня Русь – Україна. Козацька Україна та Османська імперія… Теми й досі не цілком досліджені. Проте вдумливе їх вивчення в контексті нашої української історії дає…
З гуманних міркувань, цінуючи дорогий час сучасної людини, ми пропонуємо вам ТОП-25 найцікавіших текстів, які, можливо, стануть 25-ма «цілющими краплями» в цей нелегкий час. Наша книга — про Україну. Про її шлях через століття, про духовно-історичний досвід, пізнання самих себе, про важку боротьбу і велику любов до свободи. Чому ми вважаємо, що наша книга потрібна сьогодні? Ми бачили, з яким здивуванням світ, навіть наші найближчі сусіди, спостерігали за подіями на Євромайдані. До них приходило велике відкриття, що поряд із ними є якась досі невідома їм фантастична країна, яка так б’ється за свободу і шанс належати до їхнього кола. Багато хто в Європі вже почав забувати, який шлях пройшли їхні народи до того, щоб Європейський Союз був. І раптом ця молода пасіонарна сила їх пробудила: кого здивувала, кого злякала, кого збентежила. Вона породила дуже багато запитань. Що це за країна — Україна? Усі ці запитання, на жаль, досі лишаються відкритими і для багатьох громадян, бо Україна століттями була відрізана від своєї власної історії. Європейці ж були відрізані від знань про Україну. Час це змінити.
З гуманних міркувань, цінуючи дорогий час сучасної людини, ми пропонуємо вам ТОП-25 найцікавіших текстів, які, можливо, стануть 25-ма «цілющими краплями» в цей нелегкий час. Наша…
Фотоальбом "Люди Майдану. Хроніка" - про кожного з нас. Це добірка знакових фотографій з майдану: від найпершого вечора - до трагічних подій на Інститутській. І навіть більше. Фотореспонденти та журналісти "Дня" були у вирі подій, серед тих, хто творив Історію на головній площі країни та поза нею. Цей альбом - узагальнене відчуття Майдану безпосередніми його учасниками, - яким його побачив, зафіксував та осмислив на своїх шпальтах "День". "Майдан вивів на авансцену української і світової історії нові українські обличчя, характери, - зазначила головний редактор "Дня" Лариса Івшина у передмові до фотоальбому. - Запам'ятаймо цей час у образах".
Фотоальбом "Люди Майдану. Хроніка" - про кожного з нас. Це добірка знакових фотографій з майдану: від найпершого вечора - до трагічних подій на Інститутській. І навіть більше.…
Звісно, без цих книжок можна жити.
Зрештою, більшість жила, живе — виживає досі. Тому все так... У серії «Бронебійна публіцистика» зібрано 15 і досі актуальних, на нашу думку, українських публіцистів XIX—XX століть. «Провідниками» до їхніх ідей і смислів є знакові автори «Дня». Серед них — Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Оксана Пахльовська...
Багато хто з наших співвітчизників навіть не підозрюють, як гостро вони потребують цих текстів. Передусім молодь, яка має дістати доступ до знань, що продукували наші великі уми. І від яких ми були штучно відірвані. Важливо відновити інтелектуальний зв’язок поколінь!
Розумне — не означає занудливе. Серія «Бронебійна публіцистика» цілком органічно вписується в Бібліотеку газети «День» «Україна Incognita». Ці книжки, звісно, не забезпечать автоматичного подолання «еверестів» наших проблем, але вони є необхідною передумовою для сходження.
У серії «Бронебійна публіцистика» ми пропонуємо статті та уривки творів таких авторів: Микола Костомаров, Михайло Драгоманов, Пантелеймон Куліш, Іван Франко, Левко Юркевич, Микола Хвильовий, Євген Маланюк, Олег Ольжич, Улас Самчук, Петро Григорен-ко, Юрій Шевельов, Іван Лисяк-Рудницький, В’ячеслав Липинський, Василь Стус, Іван Багряний.
Українці — читайте!
Звісно, без цих книжок можна жити.
Зрештою, більшість жила, живе — виживає досі. Тому все так... У серії «Бронебійна публіцистика» зібрано 15 і досі актуальних, на нашу думку,…
...серед тих, хто якнайбільше вплинув на Михаїла Хейфеца, був Василь Стус. І коли у сатиричному київському журналі «Перець» надрукували карикатуру — хижий вовк із українським тризубом іде під руку із позначеною зіркою Давида лисицею, у таборі жартували: «Це Стус під ручку з Хейфецом».
...серед тих, хто якнайбільше вплинув на Михаїла Хейфеца, був Василь Стус. І коли у сатиричному київському журналі «Перець» надрукували карикатуру — хижий вовк із українським…
Після великих за обсягом книжок, які «День» видавав протягом останніх десяти років, – колекція «захалявних»! У часи, здавалося б, перевиробництва інформації українці зіткнулися з гострим дефіцитом Свого, якісного, інтелектуального. Є чимало людей, яким потрібні розумні співрозмовники. Є багато мудрих книжок, яким потрібні читачі. А між ними – відчуття якоїсь стіни – ніби берлінська «переїхала»… Серія «Бронебійна публіцистика» – для того, щоб розумний читач не мав жодного шансу розминутися зі своїми розумними попередниками. Зараз – саме той момент. Учора було зарано. Завтра – може бути запізно. Якщо Україні й потрібна революція, то – інтелектуальна. Читати з олівцем!
Лариса ІВШИНА, головний редактор газети «День»
Після великих за обсягом книжок, які «День» видавав протягом останніх десяти років, – колекція «захалявних»! У часи, здавалося б, перевиробництва інформації українці зіткнулися з…
«Сила м’якого знака…» — це книжка про незнищенність. Про глибину й могутність нашого історичного коріння. Це спроба «Дня» та наших авторів не тільки дослідити Київську Русь як історичне явище, а й зрозуміти icторію її Історії.
Ця книжка — про те, як минуле нашого народу намагалися привласнити i як воно не піддалося. Як державотворчий, культурний i духовний спадок княжої доби перекроювали спершу Російська імперія, а згодом — Радянський Союз. I як ці спроби повторюються сьогодні, вже на нових рівнях. Не дарма відомий британський вчений, громадський діяч i журналіст Ланселот Лоутон у 1930-х рр. назвав анексію Київської Pyci «одним iз найбільших політичних шахрайств у нашій історії».
Для багатьох книжка «Сила м’якого знака…» означатиме відкриття. У тому, що стосується походження нашої мови, Церкви, тяглості державотворчої традиції. А також у тому, як втручання в українське минуле вплинуло на трагічне розгортання нашої icторії у XX ст.
Протягом 15 років «День» скрупульозно аналізував українські «больові точки» як у щоденному газетному форматі, так i у книжковому. У дванадцятій книжці з «Бібліотеки «Дня», яку витримаєте в руках, вміщено статті блискучих авторів, багаторічних експертів i журналістів «Дня» — Валерія Степанкова, Анатолія Свідзинського, Дмитра Степовика, Григорія Півторака, Оксани Пахльовської, Петра Кралюка, Сергія Кота, Кирила Галушка, Олександра Палія… Незмінного ведучого рубрики «Історія та Я», журналіста «Дня» Ігоря Сюндюкова. Видання містить також матеріали незабутніх Сергія Кримського та Клари Гудзик, чия публіцистична творчість уже стала icтopiєю нашої газети.
Автори книжки переконані, що повернення Руської правди та зміцнення української ідентичності сьогодні вкрай важливе не лише для нас, а й для Pociї та Європи. Українська спільнота дозріла, щоб прийняти історичну правду в повному обсязі. З усією відповідальністю, яка з цього випливає.
«Сила м’якого знака…» — це книжка про незнищенність. Про глибину й могутність нашого історичного коріння. Це спроба «Дня» та наших авторів не тільки дослідити Київську Русь як…
Це перше в Україні видання ключових праць відомого американського історика. Представлено практично увесь творчий доробок у газеті «День» і деякі статті з інших українських видань, які вже стали невід’ємним компонентом вітчизняної журналістики, політичної культури. Це – аналітичний щоденник злетів і падінь, поразок і перемог молодої української держави. Наукова рецепція Голодомору Джеймса Мейса носить яскраво виражені ознаки пошуку суто політичних причин цього страхітливого явища. Лейтмотив книжки – конкретні питання політики, економіки, культури, своєрідна соціальна діагностика паталогій суспільства і держави, пошук оптимальних рішень універсального непроминального значення. Становлення громадянського суспільства, свобода слова, свобода особистості – ці та багато інших актуальних питань розглядаються на основі гуманістичних світоглядних концепцій за допомогою широкого інтелектуального інструментарію, яким блискуче володів видатний американець з українським серцем.
Це перше в Україні видання ключових праць відомого американського історика. Представлено практично увесь творчий доробок у газеті «День» і деякі статті з інших українських видань,…
