Серые пчелы

Дуже тепла книга, незважаючи на реалії, в яких живе її головний герой. Не люблю книги про війну, тим більше живучи під час війни і там, де йде війна, проте ця книга не зосереджена на бойових діях, вона про людські відносини, про те, як важливо залишатися людиною і як в будь-якій ситуації можна знаходити щось світле. Спокійна книга, проте під кінець переживав за Сергія Сергійовича і радий що все так скінчилось - маленькі негаразди позаду, а що буде далі не знає ніхто, тому треба просто рухатися і сподіватися на краще. Ще один чудовий сучасний український автор, знайомство з яким цією книгою не обмежиться.

Андрей Курков Серые пчёлы
Эта книга о людях, которые оказались между молотом и наковальней, о тех, кто не выехал (по разным причинам) из зоны военных действий на Донбассе за "все эти восемь лет" , которые оказались МЕЖДУ, никому не нужные, без ВСЕГО, в серой зоне, серые люди. Но они же люди, и они живы, как и пчёлы главного героя Сергеича. И, как и пчёл из другого улья, так и этих людей выталкивают все, не нужны они никому, опасны,что им делать?!
Надо бы к своим подаваться, а где они свои?! кто они свои?! Своя только земля, дом, и враг-друг Пашка, который ждёт в пустом селе Сергеича.

Мне как жительнице Украины книга в разы ближе и понятнее. Книга прочитана была за считанные часы, читается легко. Хорош слог автора, сюжет без провисаний. Эта книга о войне, о людях попавших в эти обстоятельства, меж двух огней. Книга о войне, но без политики и это радует. Всю книгу волновалась за Сергеича и его пчелок, а концовка резанула по сердцу, тяжело наверное было так с пчелками поступать...

Якщо в одному місці довго живеш, то родичів на кладовищі завжди більше. ніж тих, хто живий і здоровий.

Нова історія від майстра українського слова - Куркова. Починається все просто – бджоляр Сергійович опиняється в епіцентрі подій – три роки без світла, пошти, пенсії – та інших знаків цивілізації в сірій зоні. Коли територія домівки не належить до визначеності. Просто сіра зона.

Бджоляр - людина, що має свої переконання та принципи. І на все село виявляється зали шився ще один – єдиний чоловік, сусід Паша. Однокласник – ворог, але не тоді, коли навкруги більше нікого. От і виходить, що варто знаходити спільну мову.

Читати було цікаво. Ніби про одну людину, а про те, що таке бути Людиною. Що значить опинитися по інший бік. Дуже Реалістично.

БРАВО авторові та Видавництву!!!

І знову свою…

Книга, в которой звучат голоса украинского воина и сепаратиста, беженца и переселенца, тех, кого оккупировали, и тех, кто живет в серой зоне. Здорово, что автор не встает на сторону кого-то из них, предоставляя читателю самостоятельно сделать выбор, определиться. Это книга о войне без политики, потому что главное - это люди. Знаете, бывает, живет человек своей маленькой жизнью, которая ему значительной кажется, и ничего вокруг его не цепляет. Такой герой в этой книге - Пашка. Ходит он в свое Каруселино, водку оттуда тащит, а потом ищет, с кем выпить да чем закусить без убытка для него самого. Ему, по большому счету, что пули над головой, что солнце ясное - всюду приживется. А вот Сергеич не такой. Прикипела я к нему душой за все время, волновалась, как за родного, хотя и он, конечно, не…