Отзывы о книге Крізь безодню до світла

У мене після кожної книги залишаються якісь враження чи емоції. Після цієї не залишилося нічого. Протягом усього роману у мене скадалося відчуття, що читаю якусь газетну статтю, ну дуже вже простенько написаний. Я все чекала, що ось-ось щось вибухове має статися. Але такого не відбулося. Роман пройшов повз мене. Герої чоловічої статі мене геть збили спантелику. Один по жінкам бігає, другий сховався від минулого, покинувши вагітну дівчину, а третій втік від проблем до рідного села. А жінки ж показані тут сильними та незалежними. Рівень фемінізму зашкалює. Чесно, жалкую, що витратила свій час на цю книгу. Не будуд писати "не читайте", це була суто моя власна думка.

Чогось мені не вистачило в цій книзі. Написано гарно, але таке враження, що автор заграє з читачем. Оцей спосіб - додумай сам, що буде далі - тут він якось не працює. Чомусь я не повірила ні в героїнь, ні в кохання, ні в неймовірні, майже містичні історії, що з ними трапились.

Три жінки, три подруги, три долі. Жодна з них не сильно щаслива в особистому житті. У кожної своя на те причина. І кожна прагне знайти свою долю. І знаходять, і втрачають. І мовчки приймають невдачі свої. Дивно якось усе виглядає. Такі розумниці, красиві, емансиповані, але якісь амеби. Чекають щастя. Просто чекають, а коли отримують його, то користуються на повну, а втрачаючи, просто скорюються, начеб-то так і має бути.

Віра, Мар'яна, Христина. Невже їм не судилося жіночого щастя? Невже вічні розпач і розчарування?…

Алла Рогашко – новое имя в современной украинской литературе. Она дебютировала в 2015 году, выпустив роман о любви «Осіннє рондо місячної ночі», действие которого происходит во Львове и связано с мистической легендой о подводной реке Полтве.

Новый роман писательницы «Крізь безодню до світла», вышедший в 2016 году, тоже о любви. Место действия – Ровно, родной город писательницы. Главные героини романа – три подруги: Вера, Марьяна и Кристина, которые в свое время «пострадали от любви» и разуверились в ее существовании. Каждая из них имеет отдельную историю своего крушения на любовном поприще. Алла Рогашко методично нас в это посвящает, останавливаясь отдельно, и на психологической стороне произошедшего, и на причинно-следственной. Не маловажную роль играют сны героинь в произведении. Они…

Три поверхнеі романтичні історійки з несподіваним епілогом. Сюжет кожної історійки кружляє по колу: "кохання-зрада" наче інших типів відносин між чоловіком і жінкою не існує. Чим більше чоловічий персонаж самозакоханий та егоїстичний, тим більше жіночий персонаж, котрого авторка тулить йому до пари, невпевнений в собі й пасивно-агресивний. Тим хто не зносить відкритих фіналів слід зауважити, що кожна з трьох істоійок має саме таке(ніяке) завершення. Не зважаючи на те якими різними намагається намалювати авторка своїх героїнь, всі вони в коханні роблять спільну та навіть фатальну помилку - віддаляючись від друзів та спілкування поза відношеннями. Такого штибу самотність штовхає їх в обійми залежних відносин й коло замкнуто. На противагу цим трьом, історійка в епілозі намагається впевнити…

Чего-то мне не хватило в этой книге. Написано красиво, но такое впечатление, что автор заигрывает с читателем. Почему-то я не поверила ни героиням, ни в любовь, ни в невероятные, почти мистические истории, что с ними случились.

Три женщины, три подруги, три судьбы. Ни одной из них не повезло в личной жизни. У каждой своя на то причина. И каждая стремится найти свою судьбу. И находят, и теряют. И молча покоряются ей. Странно как-то все выглядит. Такие умницы, красивые, эмансипированные, но ожидают счастье. Просто ожидают, а когда получают его, то используют на полную, а когда теряют-то просто покоряются, словно так и должно быть. Вера, Марьяна, Кристина. Неужели им не увидеть женского счастья? Неужели только вечные отчаяния и разочарования?