Цитаты из книги Cujo

Я вам скажу, хай знають всі, Я вам скажу, хай знають всі: Мій собака зараз там, Куди йдуть всі хороші пси.

Гадаю, не помилюся, коли скажу, що він завжди намагався бути хорошим собакою. Він намагався робити все те, чого від нього вимагали й очікували його ЧОЛОВІК, ЖІНКА, а передусім його ХЛОПЕЦЬ. Якби знадобилося, він би віддав за них життя.

- Для хороших новин не буває невдалого часу...

...існують речі, про які не хочеться говорити. І причина зовсім не в соромі. Іноді просто краще - і делікатніше - носити маску.

"Закохані здатні на несподівані вчинки".

Здавалося, що він сприймає реальність не цілком, а лише найгостріші її грані.

Хіба не дивовижно, скільки всілякого мотлоху здатний накопичувати в собі людський мозок і як легко цей мотлох може почати виринати назовні, коли немає чим зайняти думки. Ніби підсвідомий сміттєпровід, що працює у зворотному напрямку.

Здоровий глуз - це одне, а підсвідомі страхи - зовсім інше.

Люди, дитинко... Багато людей купують різноманітні речі для того...гадаю, аби довести самим собі, що вони чогось досягли в житті. По-іншому це не можна пояснити. Зазвичай це речі, які вони хотіли мати, коли були бідні.

Йому було зле, так жахливо зле, а світ перетворився на строкате безладдя відчуттів і вражень...

Якщо не можеш мати якусь річ, нагидь на неї, щоб не дісталась комусь іншому. Нелогічно, зате ж як приємно.

- Гавкає страшніше, ніж кусає.

Дарованому коневі в зуби не заглядають. Принаймні якщо ви розумні.

Якщо хтось не слухає, коли ти говориш на повен голос, єдиним виходом залишається крик.

"Якщо життя дає тобі лимони, зроби з них лимонад"...

Дорослі ніколи не вірять дітям.

Она купила этот брелок в апреле в бриджтонском универмаге. Тогда, в апреле, она боялась каких-то призраков, не зная, что реальный страх – это когда тебя с ребенком хочет сожрать бешеный пес.

У него возникло дурацкое ощущение, что Донна слишком часто меняет простыни. Они всякий раз казались совершенно свежими, и однажды в его голове эхом всплыл старый как мир вопрос: "Кто спал в моей кровати?"

-Да что ты?!-Страх только усилил ее гнев. Его лицо густо поросло черной бородой, и, глядя в него, она внезапно осознала, что, хотя она хорошо разглядела его пенис-и даже держала его во рту,-ей ни разу не удавалось как следует заглянуть ему в лицо.

Ум – вернее, его ревнивая, подозрительная часть, – находила ответы, на все, и в темноте самые дикие ответы обретали убедительность.