Цитаты из книги Транс_форматорний блюз

Плавильня Тонкостінна ілюзія віри І наче крізь отвір, Що лишився від кулі Пінцетом витягують душу, Від знеболення – бáйдуже, День заповзає у мушлю, І вогонь пережовує аркуші - Знову не той твір. Сходи, збиті ногами, Мовчать у терпінні. А що їм? Хтось - угору, хто – вниз, Ну а хто зупинився спочити. На асфальті – розíп’яті…

Коли зойкнула тиша І птахом упала до ніг, Височінь просльозилась Дощем на отави і плечі. Краплі, наче секунди Поволі зривались зі стріх. “Добрий день, ну а, може... А, може, уже – Добрий вечір. ” Та різниці нема. Крізь відлуння старих молитов Шепотіли дерева Про всю тимчасовість земного, Хоч від серця по тілу Іще…

2.6.0.4. Кровоспинні тумани - на відстані кроку. Дійти! Не згубивши надію, і не загубитися в просторі. Зупинився … І знаєш, мені пригадалася Ти, така рідно-близька, до щемливого в серці загострення. Евкаліптовий подих далеко-незнаних земель вітер нам дарував, на долонях принісши, я дякував. Осипалися хмари крізь рани…

Я і тінь – прямокуття, Завмерле у колі подій. Тане час на руці, ну а, може, то тільки здається... Світанкова печаль симбіозом у росах озветься, І застигне краплина На кінчику зігнутих вій. Відшукаю для Тебе Холодний уламок зорі,- У долоні зігрієш частинку розбитого неба. Перехрестя доріг подолавши, уперше для себе Ми…

Темними зграями - Чорні птахИ Нижче і нижче, Мов сонце на захід. Стогін примарний – Ілюзія жахів... Сповідь навколішках Пестить гріхи. Боже, воскреснув? Вертайся назад. Втім... А чи варто? Слова, як закляття, – НОві Іуди Готові до зрад, Й хрест у чеканні НовОго розп`яття...

Шлях від серця до серця ніколи не йде по прямій, кривизною планети тавровано всі наші кроки, хоч на розтин життя видається не дуже глибоким, у глибинах чорнильних - щоденники наших подій.