Олена Печорна - Грішниця
User AvatarВаша оценка
4,4
(230)

Грішниця

Життя Лариси схоже на пекло: смерть сестрички від рук п'яного батька, дитбудинок... Після того, як її зґвалтував міліціонер, вона зрозуміла, що вагітна, і... зраділа. Але в малюка знайшли страшну хворобу. Заради сина вона готова навіть на те, що вважала страшнішим за смерть.

Жанры

ISBN:

9789661412803

Год издания:

2011

Язык:

Украинский

Возрастные ограничения:

16+

Сюжет

Книга-сповідь від дебютантки сучасного українського літературного процесу Олени Печорної – це болюча історія жінки – грішниці, існування якої наше хворе суспільство перетворило на справжнісіньке пекло: понівечене життя в родині пияків, дитбудинок, який завдяки директорові, вночі перетворюється на дім розпусти, хвороба дитини і постійна боротьба за життя.

Події, описані в романі «Грішниця», відбуваються в провінційному містечку, у селі Чорнобильської зони та в Києві, тож будуть в пізнаваними для багатьох читачів. Характери персонажів теж реальні, можна сказати типові. Авторка передмови Міла Іванцова розкрила свої враження від роману Олени Печорної: «Грішниця» - роман терапевтичний, роман-сповідь і роман-підтримка. Безумовно, він буде дуже цікавий жінкам. Але, хоч як здивувало це авторку, на літературному конкурсі чоловіча половина журі одностайно високо оцінила її рукопис і присудила твору Міжнародну літературну премію імені О. Гончара 2010 року. Автор роману, наче янгол-охоронець, незримо присутній у тексті, ніколи не полишаючи читача напризволяще та даруючи надію героям!»

Награды

Міжнародна літературну премія імені О. Гончара (2010)

Рейтинг LiveLib

4,4
230 оценок
  • 5
    57%
  • 4
    31%
  • 3
    8%
  • 2
    3%
  • 1
    0%
User AvatarВаша оценка
Прочитали 257Хотят прочитать 81

Рецензии

  • Аватар пользователя
    SaganFra
    19 декабря 2014

    Не часто читаю сучасну українську літературу. Цього разу якось книга сама трапилась до рук. Просто зайшла до крамниці і книга сама мене обрала. Так іноді буває. Ця книга написана мінорними фарбами, її можна вважати осінньою: морок, дощ, густі тумани, скована кригою вода, голі дерева гнуться під пронизливими вітрами – все це співставляється з настроєм, та мабуть і з життєвим шляхом, головної героїні роману – Лариси.

    Важке дитинство, його майже не було: батьки заглядали в чарку, єдиними прикрасами матері були синці, єдиним харчем - потайки вкрадена «закуска» у батьків, холодний будинок, зґвалтування, смерть двомісячної сестрички, що була єдиним світлим промінням в житті Лариси. Далі - дитячий будинок, домагання директора, життя все жорстокіше ставилося до неї. Але Лариса, що мене дуже вразило, не обізлилася на людей, вона вірила в доброту людей. Адже, якщо є чорне, то є і біле. Не переживши нещастя ти не можеш по-справжньому цінувати щастя. Подальше життя приготувало для Лариси терновий шлях, пройти яким не поранившись просто неможливо. І вона ранилась до крові. Тяжка доля у героїні, просто не передати словами. Краще прочитайте.

    Взагалі, ця книга написана в популярній нині манері, де дія відбувається паралельно: теперішнє і минуле ділять книгу на чорне та біле. Звісно, чорне то минуле життя, а біле - теперішнє. От і настрій, і емоції від книги, які вона викликає, такі ж «смугасті». Тут взагалі немає нічого, що можна охарактеризувати словом «добре», є лише крайності – «дуже добре» або «дуже погано». Дуже сподобалась манера написання роману-сповіді. Неквапливо, але не розмито, просто сповідь зраненої душі. Книга написана чудовою лексично різноманітною мовою, мальовничі описи природи, прості «душевні» діалоги. Коло тем піднятих в романі надзвичайно широке та різнобічне. Це якісна українська проза. Рекомендую.

    Читать далее
    like27 понравилось
    1,1K
  • Аватар пользователя
    LeRoRiYa
    26 декабря 2012

    Книжка дуже сумна і в ній мало надії... але прочитала я її за один день. Дуже шкода головну героїню, на плечі якої з дитинства ліг страшний тягар і якій довелося стільки всього пережити. Роман дуже реалістичний, і хоча я не належу до сентиментальних людей, які ридають над книжками й фільмами, ця книжка в кількох місцях змусила заплакати. Рекомендую.

    like20 понравилось
    662
  • Аватар пользователя
    frozen_celestial
    27 марта 2014
    За кожен твій вчинок хтось десь щовечора просить Бога

    Я невіруюча, але ця фраза мені подобається.

    Важко вибратися із пекла, якщо твоє життя там не закінчилося, а почалося. Важко мати хоч якісь моральні цінності, якщо змалечку хоч якогось прикладу для наслідування годі було й шукати у найближчих. Важко тягнутися до добра, коли ти постійно повертаєшся в ті низи, з яких так прагнеш вирватися. Це одна із тих книг, над якими не соромно і поплакати. Я щиро вірю, що тут немає передозування у негативі, бо тисячі людей живуть так, як Лариса: адже що може чекати на дитину, яка нікому і ніколи не була потрібною? Все СТРАШЕННО логічно. Згадайте історію Оксанки Макар, від якої два роки тому жахнулася Україна.

    Книга важка, і на хеппі-енд я не сподівалася. І, якщо чесно, я в нього все ж не повірила. Хоча в ідеалі так і має бути: за все пережите має воздаватися, але в житті чомусь так не завжди складається. Але все рівно варто берегти в собі хоч краплину чогось хорошого, як не для себе, то для когось іншого - ніколи не знаєш, наскільки важливим воно виявиться для чиєїсь загубленої долі. А ще книга ця про те, як важливо вміти простити і відпустити. Бо інакше не буде в твоєму життя місця для чогось нового і хорошого - доки там припадає пилом твоє минуле.

    Читать далее
    like15 понравилось
    865
Все рецензии

Цитаты

Все цитаты

Другие издания

  • Грішниця
  • Грішниця
  • Грішниця