Берестечко

Усі народи, а відтак і мій, у чомусь винні, скоївши й не скоївши, як винен той святий Варфоломій за те Варфоломіївське побоїще.

О горе нам!.. Я вже як ті пророки, що часом божеволіли з жалю. Я знаю свій народ. Кляну його пороки. Але за нього Господа молю!

А ви, що звикли роззявляти пащі, злочинства наші множити стокрот, — побійтесь Бога! Ви нічим не кращі за мій сумний зацькований народ.

Я з величезним трепетом ставлюся до Ліни Костенко та її творчості. І тому, побачивши, що в другому семестрі ми проходимо її в університеті на курсі "Літературний стиль", то була дуже щаслива. (Та й узагалі, весь другоий семестр ми вивчаємо сучасну українську літературу, що не може не радувати).

Роман у віршах "Берестечко" мені сподобався. От уміє пані Ліна написати про важливе для народу простими й…

Давно закохана в поезії Ліни Василівни, я ніяк не можу відчути таке ж захоплення від цього історичного роману. Я не люблю отой історичний аспект, він завжди трагічний у нашого народу. Власне, тут не так вже й багато історії - лише тло, 1651 рік. Богдан Хмельницький переживає непростий період у своєму житті. З одного боку - поразка "професійна", зрада союзників, з іншого - поразка у коханні, зрада Гелени, "змії зеленої". Його думки й переживання, сумніви, приховані прагнення, душевний біль - усе в цій книзі. Авторка дошукується причин й описує усе настільки органічно (що то значить - геній), що здається, ніби вона бачила усе на власні очі. Трагічна доля українського народу, як завжди, знаходить відгук у душі й серці цієї письменниці та її поціновувачів.

Це ж треба!!!! Життєпис Хмельницького в поемі. Костенко неперевершена! Пані Ліна не перестає дивувати. Не знаю, як жив і що відчував насправді Хмельницький, але такий його образ, як зображено в поемі, дуже припав мені до душі.

Історичний роман ,що розв*язує філософське питання болючої поразки гетьмана Богана Хмельницкого під Берестечком. "Усе було за нас" Чому ж програли ми?" - ніж ,що висить над думками, Домоклів меч на українських просторах. Філософія перемоги над поразкою, доля України, народу устами гетьмана. Адже "життя людського кроки стислі ,немає часу на поразку". Але Богдан Михайлович не лише правитель, він - людина, здатна на сильні почуття. Саме ці почуття ,любов до розбещеної ,розпусної жінки й затьмарили розум ,позбавили здатності холодно мислити. Поразка настигла через зраду? І хто здатен вилікувати стомлену душу? "Не тая відьма гарна ,що вдень ,а що вночі".

Знайшовши цю книгу, я неабияк зрадів, тому що її пошуком в матеріальній формі я займався не один місяць. І в той же день я прочитав її, на це мені знадобилося менше двох годин, та й то, я перечитував деякі сторінки по-кілька разів, тому що не міг насолодитися тими солодкими словами, тією істиною, тими думками, які повністю співпали з моїми.

Я не перестаю дивуватися українському менталітету. Невже мій народ завжди був таким? Невже в нас одна доля на всі століття? Невже, невже, невже?? Чому саме ми? За що?

Мойсей народ свій вів через пустелю. Послав Господь їм воду за труда. А в нас яку не вдариш кайлом скелю - зівсюди рине кров, а не вода.

Історія не повторюється, це факт, але не в випадку українського народу. Все йде за старим сценарієм, і тут нічого не поробиш. Саме ці думки оселилися в…

Чуттєва і лірична, Ліна Костенко дуже добре вміє змусити відчути те, що відчувають її герої. Тут працюють не тільки слова, не тільки мова, але і ритміка, що постійно змінюється протягом роману і якимось чином зачаровує, занурює в атмосферу безвиході, відчаю і безсилості, що відчуває Хмельницький після поразки під Берестечком.

І щось змінини я вже не потрафлю Сиджу в облозі смутку і сльоти, Зелений кінь з полив`яної кахлі Копитом б`є у скроню самоти

Він п`є... І згадує Гелену, дружину, що її повісив на воротах його син. Про її красу, пристрасність, хитрість... про її зраду. І про свою любов до неї

Я кохав не одну. А щасливий був тільки з нею. Не чіпайте її. Вона мені в хмарах пливе

Дуже напружений емоційно твір. Він легко читається і розуміється, відчувається, і ті настрої проникають у…