Артем Чех4.4 «Хто ти такий?» – час від часу запитує малолітнього Тимофія його контужений далекою війною ворог і друг, мучитель і наставник Фелікс. «Хто я такий?» – запитує себе наприкінці роману майже дорослий автобіографічний Тимофій. Шлях від першого питання до другого є неминучим для героя будь-якого роману виховання. У випадку Артема Чеха – виховання в тіні відразливого досвіду чужої війни, що раптом виявляється моральною і фізично
Юрій Андрухович3.6 Як і в «реальній дійсності», ще одна революція зазнала поразки. Можливо, тому, що втратила свого загадкового лідера. Йосип Ротський (не плутати ні з Йосіфом Бродським, ні з Йозефом Ротом), музичний герой барикад, змушений хоч кудись утікати, приміряючи на себе долю багатьох інших Йосипів. Його переслідують, і режимні спецслужби – це лише пів біди. Є ще недоречна любов, з якою не звладати, і банківська таємниця, з якою не впоратися. В’язничний досвід і мимовільно успішний теракт. А також розум і забуття, сміх і темрява, холод і пекло, іронія і щем. Останній сховок, звідки дозволено вести нічний етер. Чи справді останній?..
«Радіо Ніч» – найгостросюжетніший, а водночас найліричніший твір Юрія Андруховича. Простір, у якому авантюрний роман зустрічається з фентезі, а Девід Бові – з мандрівними музикантами Середньовіччя.
Евгения Кузнецова4.3 Що робити сестрам, яким так легко загубитися у власних думках і бажаннях у великому місті? Все наче й добре, але хочеться поставити життя на паузу, хоча б до вересня, та повернутися у місце свого дитинства. Заплетені стіни старого будинку відгороджують від усього світу з його безліччю питань, а бабуся Тея нічого не запитує, зате завжди поруч.
Але літо час не спиняє: на порозі будинку з’являються люди з колишнього, теперіш
Илья Макаренко4.5 У “Магнумі” вдосталь усього: дощу і вина, кохання і зради, відчайдушності й боягузтва, українських заробітчан і португальських революціонерів. Із різних причин, – зокрема й через війну на сході України, – герой роману опиняється на крайньому заході Європи, де ненароком занурюється у трагічну родинну історію, яка почалася майже пів століття тому. Втім, справжнім головним героєм тут є Лісабон – світле і приязне місто, яке неможливо не п
Сергей Осока4.5 Кожна новела Сергія Осоки — то маленька велика історія простої людини, яку, можливо, ніхто б і не помітив на цій землі, якби не уважний майстер слова. Бо він не просто пише, а створює кількома мазками тривимірну картину людського життя: здається, можна прислухатися і почути, як шелестить очерет, сплескує риба в ставку, як падають яблука, риплять старі двері, як змішується з вітром людське зітхання, приглушений сміх чи схлип. А ще можна відчути запахи —
Петр Яценко4.7 Що сучасні підлітки знають про пізньорадянське дитинство своїх батьків? Переважно нічого. Тоді все було таким інакшим і навіть моторошним: очікування на ядерну війну, пропаганда, дефіцит, дивні побутові предмети. Однак по бабусиних антресолях досі зберігаються купи радянських речей, а речі чудово оповідають історії. Як і батьки — якщо гарненько розпитати. Вирушаймо в історичний квест разом із героєм книжки.
Володимир Арєнєв4.3 Було це в часи прадавні, нині призабуті. Ходили тоді по землі герої й потвори, і перших не завжди вдавалося відрізнити від других. А слово в ті часи бувало гострішим за меч, хоч і мечі вміли тоді промовити своє гостре слово...
У новій повісті знаного українського письменника Володимира Арєнєва, лавреата премії «Книга року ВВС-2019», йдеться про пригоди меча і тих, хто ним володів, про мандрівки й переслідування, чари та закляття, а ще — про Одіна Стойменного, пані Брамницю та двох відчайдухів, які насмілилися кинути їм виклик. «Заклятий меч» — самостійна історія у світі «Заклятого скарбу».
Юрій Гайдай, Тетяна Гайдай0.0 Олесь живе в містечку біля гір. Він часто дивиться на них здалеку і мріє поїхати туди на своєму велосипеді. Зрештою Олесь вирушає у мандрівку разом із татом — пілотом рятувального гелікоптера. Кого ж вони там зустрінуть і яку таємницю розкриють? Хто такі «швидконіжки» і як стати одним із них? «Швидконіжка і дуже велосипедна пригода» — це історія про дитинство і дорослішання, про стежки в горах і в житті. І про те, який різноманітний світ. Особливо, коли ти — на велосипеді! Художня оповідь доповнена цікавими пізнавальними вставками. Маленькі та великі читачі довідаються про особливу хромольку і магічний герметик, навчаться відрізняти міський велосипед від гірського і з’ясують, як підготуватися до двоколісної подорожі. Автори книжки — Юра і Таня — хоч і не професійні велосипедисти, проте обожнюють ровери і змалку привчають своїх дітей до двоколісного транспорту.
Таня Поставна4.4 Дідусь Жером, наглядач маяка зберіг шість листів, які випадково потрапили на його пошту при транспортуванні. Історії, розказані у них, так його вразили, що він наважився їх розповісти, найперше для того, щоб таким способом вони все ж таки дісталися своїх адресатів. Всі ці листи написали діти з різних куточків світу – з Мальдів, Чилі, Ісландії, М’янми, Нігерії та Греції. Вони пишуть про те, що відбувається у їхньому житті, про місця, де вони живуть, діляться своїми переживаннями та роздумами, пишуть про стосунки з батьками та про свої мрії. Як виявляється, у цих дітей багато спільного, незважаючи, що вони живуть у різних країнах та культурах. Ці історії – це телепорт на різні континенти, можливість знайти друзів та зрозуміти, що ми не самотні у своїх тривогах.
Катерина Штанко0.0 У Гасі та Ігогося — проблеми: балуючись, діти випадково знищили рарога — духа вогню. Сердитий охоронець родинного вогнища Чур влаштував у печі вибух — тож не бачити їм тепер улюблених бабусиних пиріжків, як своїх вух Утім, біді можна зарадити — якщо зважитися на подорож у вогняну країну Фламу, щоб привести звідти для печі нового рарога. Ось тільки шлях туди вкрай непростий: там на кожному кроці чатують на дітей вогненні небезпеки! Нова повість-казка славетної художниці й письменниці Катерини Штанко вводить юних читачів у дивовижний світ української народної «вогняної» магії — а водночас навчає, як правильно поводитися з вогнем.
Андрей Содомора5.0 Книжка «Про що писати...» – це своєрідна «екранізація» живої, в стані її народження, образної думки про найрізноманітніше, навіяне моментом: від невловних порухів у світі людської душі, мікросвіту, – й до пейзажів макросвіту.
Присутність у цій книжці творів європейської, передусім античної літератури, прозорий, близький до розмовного стиль викладу робить її цікавою художньою ілюстрацією найвагомішого, із класичної давнини, вислову: «Vivere est cogitare» – Жити означає мислити.
Станислав Асеев4.7 В’язниця, що насправді є концтабором, де застосовують моторошні тортури, діє в сучасній Україні. За тюремним парканом немає жодних законів, тут зовсім інше життя: у приниженні, страху й непевності, з ранами та слідами опіків на тілі, з болем від переламаних кісток і часто — від зламаної волі й свідомості. Тут головне завдання — вижити, коли жити вже не хочеться й від тебе майже нічого не залежить, зберегти здоровий глузд, коли вже близький до бож
Владимир Диброва4.2 Тарас Шевченко має багато імен (від патетичного Кобзаря до дружнього Ше) й він постійно присутній у нашому повсякденні (від шкільних підручників до трендів у Тік Ток) . Він є однією з найбільш знаних українських постатей у світі, про що ми чули вже не раз.
Що може спонукати нас до читання Шевченка? Може для того, щоби з’ясувати, чому його твори, написані понад 200 років тому, і досі мають такий потужний вплив? Ця книжка дає просту та переконливу відповідь на це питання. Володимир Діброва є перекладачем, літературознавцем та викладачем Гарвардського університету, й викладає українську мову та літературу студентам із усього світу. У цій збірці есеїв він, уникаючи спрощення і тотальної ідеалізації (а також складнопідрядних речень), «перекладає» деякі реалії, контексти та міркує над джерелами поетичного впливу письменника. Ця книжка спрямована на те, аби ви могли поглянути на відомі тексти «свіжим оком», а перечитавши їх, знайшли свого власного Шевченка та краще розуміти себе як українців.
Ольга Кари4.4 «Компот із патисонів» — це серія репортажних замальовок та есеїв, що описують, як на тлі зламу епох і політичних систем дорослішало ціле покоління українців. Ця книга про те, як воно було — жити у 90-ті, коли народились «ананасовий» компот із патисонів та «гриби» із баклажанів, коли всіх охопила тотальна в’язальна пошесть, у людей вросла звичка запасати абсолютно все, а перші прокладки тільки почали змінювати ж
Алексей Сокирко4.8 Секрети й таємниці староукраїнської кухні середини XVII–XVIII століть з автентичними рецептами, адаптованими кухарем – технологом Василем Дручиком. Пишні учти, горілка, борщ, сало й галушки — ось приблизний перелік того, із чим сьогодні асоціюється українська кухня козацьких часів, оспівана в «Енеїді» Івана Котляревського. Однак чи все це справді відповідає історичній дійсності й чи можна поставити знак рівності поміж тогочасним стилем харчування й козацькими традиціями? Які страви були доступними більшості, а які — виключно еліті? Як змінювалися смаки й уявлення про здорову й нездорову їжу? Зрештою, що з гастрономічного арсеналу минулого безслідно загубилося, а що таки лишилося в нашій сучасній кухні? Ця книжка є не лише дослідженням з історії гастрономії Гетьманщини середини XVII–XVIII століть, а й спробою подивитися крізь неї на ширший контекст епохи: їжу як маркер соціального статусу, заможності, освіченості, культури, моди.
Авторський текст доповнюють автентичні старовинні рецепти.
