Рецензии на книги — Ирина Цилык

Лише сім оповіданнь. Сім доль. Сім уривків життів, які, завдяки майстерності оповідача, проживаєш разом з героями. Пронизливо, сумно, десь трагічно, десь із посмішкою або навіть сміхом.

З одного боку, всі історії буденні: про дівчину-підлітка, яка надто виділяється своєю статурою серед інших, цькують у школі, а потім ще й дома, бо вона сирота, а баба вважає її нахлібницею... Про хлопця, який у свої 27 вже спізнав і сирітство, і страшну хворобу, і зраду коханої, який зневірився у людях та махнув рукою на себе. Про жіночку, яка вимушена заробляти доглядальницею цього зневіреного хлопця... Про мати двох дорослих дітей, яка вимушена жити в одній кімнаті із сім'єю дочки, в іншій - із колишнім чоловіком, а за майже 200 кілометрів в загальній кімнаті для побаченнь із сином у колонії...

Але у…

Ірина Цілик доволі молода письменниця. Але вона так багато знає про наше життя! Прочитайте цю збірку і ви в цьому переконаєтесь. Головні персонажі цієї книги – прості жінки різного віку, з такою різною роботою, різним рівнем життя: школярка-підліток, яка страждає через свої комплекси, відсутність батьків і гостру необхідність заробляти гроші, продаючи насіння для лускання; молода жінка, яка приїжджає в останній раз у село свого покійного дідуся, а вона так і не встигла його (дідуся) побачити в останні хвилини його життя; пенсіонерка, яка за власним бажанням доглядає невдячну каліку; жінка, яка їде з колишнім чоловіком- алкоголіком у гості до свого сина у тюрму; і, нарешті сама авторка збірки, Ірина, котра допомагає волонтерам у лікарні, а потім веде свого маленького сина Андрія на…

Бляха, чому я тільки зараз добралась до Бабкіної, Лівіна, Чеха??!! Чому мені тільки буквально недавно відкрилися очі на сучукрліт, яка знаходиться під носом?? Наші пишуть настільки прекрасно, наскільки зрушують ті самі коліщатка десь всередині власним словом, що мама не горюй. ⠀ Що поробиш, я була молода і дурна (зараз не така вже молода і може трохи розумніша) і мені повилазило: на сучасне, тим більш українське я говорила своє заповзяте нонконформістське "фееее". Але матінко рідна, мій маленький літературний естет всередині захоплено танцював джигу-дригу від цієї збірки! ⠀ Взяти хоча б Бабкіну і її "#піфа" - історія про дитинство і дорослішання, про кохання, яке могло статися, але не сталося, про перший секс, який описано так природньо, що дійсно думається - справді, воно так і є, це…

Хорошая и теплая книга. светлая. Но грешит тем же, чем и многие другие современные украинские книги - плохо просматриваемым сюжетом. Получается, что история есть, а сюжета - как-то не очень есть.

5 авторів, 5 оповідань, 5 різних історій життя.

Здавалося б, невеличка збірка, коротенькі оповідання - а всередині глибина.

Кожне оповідання з цієї збірки розкаже нам про щось своє - чи то історію кохання, чи історію про неймовірно роздуте бажання слави, чи історію про втрату близької людини, чи втрату самого себе після повернення з війни.

У кожного героя свої радощі й горе, прагнення і переживання, мрії та бажання. Щось здійсниться, а щось ні. Життя внесе свої корективи.

Але поки ти молодий - ти невимушений, вільний. Ти падаєш і підіймаєшся, йдеш далі.

Це історії про нове покоління, яке, на відміну від їхніх батьків, не знають, що таке ціпок тоталітарної країни.

Вони вільні, і можуть бути невимушені.

Чудова збірка з роботами молодих талановитих українських авторів.

Я "смакувала" ці історії по…

Книга від української авторки — 7 оповідань, у яких велика кількість діалогів, детальні описи місць, де розгортаються події, й зовнішності героїв, увага до незвичних предметів. Місце дії: Київ.

Идея хорошая, реализация - слабее. Я понимаю, что книга детская и наивная, поэтому и написана просто. В один момент с нашей главное героиней заговорил Киев. Он устроил ей экскурсии по разным местам, показал, что есть что-то больше, чем дома и тротуары. Это должны были бы делать взрослые, но они все заняты своими важными делами. Только дедушка все понимает, но ничего не делает (парадокс). Свой город нужно любить, ведь это твой дом.

Тема взаємовідносин людини і міста заслуговує мати окремий жанр. Адже своєю ідеєю ця книга нагадує Макс Фрай - Сказки Старого Вильнюса (сборник) . І я впевнена, що схожих книг є ще дуже багато. "Місторія однієї дружби" розповідає нам про дівчинку Таню, яка в один день починає спілкуватися з Києвом, а місто спілкується з нею тисячею голосів: тріпотить листям на деревах, шумить кавоварками та свистить вітрами. Інший головний герой книги - Київ, він показує дівчинці, що душа міста історично багатошарова та соціально різнобарвна. Місто - це і старі будинки, де жили сотні людей, яких вже давно немає вживих, але це і блискучі новобудови, що тільки починають нашаровувати власну історію. Місто - це і широкі проспекти, і містичні гори, і місця, де вирішувалася історія сотні життів.

Книга…

Книга збірка оповідань. І хто тільки не з'являється у цих історіях: старий, дитина, інвалід, прибиральниця, вулична торговка та патронажна сестра. ⠀ Улюблені герої авторки - непримітні кияни, що мовчки двигають на собі тягар життя, і чиї обличчя зазвичай не потрапляють у поле зору телекамер. ⠀ Але про кого цікавіше читати? Про якихось зірок чи про звичайних схожих на нас із вами людей. Мені про других.

Хорошая идея- история Киева для детей: в форме художественного рассказа, да ещё и с картинками. Но воплощение просто никуда не годится( У автора таланта ноль (как и у художника, но не суть), только голый энтузиазм или патриотизм. Я всё же за то, чтоб приучать детей к качественной литературе, не то привыкнут к такому вот и будут думать, что норма.

Автор еще совсем молода, но книга у нее получилась зрелая, качественная и очень хорошая. Слог автора приятный, книга читается легко и быстро, к тому же, она тоненькая и не займет много времени - всего лишь пару часов одним из ваших вечеров. Прочитайте, не пожалеете.

Цю добірку брала до уваги тільки заради одного автора: Марка Лівіна, і ВІН, як завши, не підвів: Його #thestory перетворена на власну, художню пісню, справжню та "смачну" до сприйняття. Такі собі good skills з дитинства, оповиті впізнаннями минулих емоцій. "У житті простір постійно змінюється: він мінливий,як море,і твоя вчорашня карта зранку вже застаріла....".