Дмитрий Кешеля — об авторе

Предложить изменения

Чому інколи так важко писати відгук на книгу, яка сподобалася? Чому так складно підібрати слова, сплести їх у речення? Може тому, що читалося серцем, а воно не надто словоохоче, бо більше "говорить" почуттями? Най так пишномовно і звучить, проте книжки Дмитра Кешелі саме так і читаються - серцем.

«Помилуй і прости» має підзаголовок «роман-покаяння». Основна дія відбувається один-єдиний вечір, коли два братики йдуть колядувати на Різдво. І поки йдуть рідним селом, згадуються їм різні речі. І давня ворожнеча між родинами їх батьків. І дід-ґазда, який у гонитві за достатком забуває про близьких, рідних людей, легко проклинаючи та зрікаючись їх. Про ненависть до себе та оточуючих. Про їх мати, чисту душу, яку згубила ця ненависть. Про те, що в житті все повертається бумерангом, але при цьому…

На мальовничому Закарпатті під ногами магічно-містичної гори Ловачки міститься село. На перший погляд це звичайне село, але якщо пригледітися, то тут є Мексика і Бразилія, Аргентина і Палестина, тече річка Амазонка, а найвищий присілок, де стоїть родова хата найголовнішого героя Митрика, зветься Небесі. Найголовніший – бо від його імені ведеться оповідь. Найголовніший, бо у романі всіх героїв можна назвати головними, адже всі вони яскраві, колоритні характери. Митрик живе із батьком, бабою Фіскарошкою та дідом Соломоном. Але справжні імена родаків – Марія та Михайло. І це не єдині «диваки». Поряд живе старий вчитель пан Фийса, а серед рідні є Напольйон, Мусоліні і Мікроба (Чеська Мікроба), Вірус і Бактерія, по селі ходить Динамітка, Гебельс, Берія, Кутузовка, Піфагора, Марганцовка і т.д.…