Автор
Тетяна Белімова

Тетяна Валеріївна Белімова

  • 9 книг
  • 335 читателей
4.0
317оценок
Рейтинг автора складывается из оценок его книг. На графике показано соотношение положительных, нейтральных и негативных оценок.
4.0
317оценок
5 113
4 121
3 63
2 13
1 7
без
оценки
67

Рецензии на книги — Тетяна Белімова

19 ноября 2023 г. 15:21

131

5 Але Львів - то є Львів...

"Львів, шоколад, кам'яниці" - це оберемок цікавих загадкових історій про любов, шоколад та ... Львів. Чарівне місто завжди приваблює своєю неймовірною красою давніх споруд - палаців, замків, кам'яниць; містичними легендами про кохання та історію старого міста левів.
Оповідання немов огортають тебе теплою ковдрою почуттів, ароматом гарячого шоколаду з шафраном та корицею, відчуттям спокою, любові та приємних спогадів.

Coffee_limon

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

5 февраля 2016 г. 18:07

2K

4 И Львов, и кофе, и даже дождь

Вот что странно. На эту книгу всего одна рецензия. Хорошая, вдумчивая рецензия, с личным мнением читателя Black_angel8. И именно потому, что рецензия вдумчивая и хорошая, становится стыдно, что лично мне книга понравилась. Правда, почему-то стыдно... Я почти не читала книги авторов, написавших свои истории для этого сборника и не знаю, как они пишут романы, поэтому их рассказы показались мне чувственными, искренними и настоящими. И Львов я знаю именно таким, каким он описан. Тоже промашка - я всего лишь иногда заезжающий в город турист, я очарована им, его мистической красотой и романтичным флером. Мне нравится в нем все - и кофе, и даже дождь... И любовь... Мне не повезло, я не знаю другой. Только такую. На грани, до слез и до ... "вийти на балкон і стрибнути". Стыдно... Но книга меня…

Развернуть
Bookoedka

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

26 апреля 2020 г. 07:08

164

4

Були моменти, коли я майже плакала, а були такі, де я посміхалася від вуха до вуха. Найкраще б цю збірку могла охарактеризувати цитата з неї: «Музика то наближається, то віддаляється, обіцяючи закоханим щастя, насолоду, довге та радісне життя».

Ця книга щемка, красива і солодко-солона. Тут багато влучних порівнянь (волосся зібране у хвостик як пензлик – дійсно мило), етюдного настрою (кілька історій радше ескізи-замальовки) та водночас кілька історій і справді спонукають задуматися: про долю емігрантів, мир і війну, прості цінності.

Найбільше запали у серце «Стоп-кадр» і «Трояндовий джем». Прочитала їх один раз. Потім ще раз. І ще. У мені щось відгукнулося, а це уже показник.

dolli_k

Эксперт

субъективно обо всём

23 октября 2016 г. 17:38

936

5

[...] направду кожен наш учинок впливає на майбутнє, і не лише наше особисте. Ми ніколи не дізнаємося, що могло б трапитися, якби раптом за останні в гаманці гроші не придбали таку-то книгу, а потім, навіть не почитавши, подарували її комусь зі знайомих. А раптом та книга ненароком вплинула на чиєсь нелегке рішення? А раптом хтось на війні вижив лише за рахунок того, що зачитався трохи довше і його, сидячого біля стіни, не помітив снайпер? Ніколи цього не знатимемо. Але, бачте, ми ж могли просто не купити книгу бо в гаманці останнє.

Легка, легка книга. Не в тому плані, що дуже легко читається, а в тому, що вона ніби повітряна. А ще вона щемка і відверта та залишає по собі шлейф меланхолії. Ця книга пахне львівською кавою і освіжаючим дощем, мокрим асфальтом і казкою. Вона просто…

Развернуть

22 января 2016 г. 22:29

383

2 Сум.Дощ.Смуток

Рідко пишу негативні відгуки про книги, але.. Насправді мала набагато більше очікувань від книги. Сама назва, та й палітурка (Клуб Сімейного Дозвілля явно росте, нарешті почали видавати книги з нормальною обкладинкою) заворожують і просто манять купити, але... Звичайно, очікувалось історій про кохання. Але якихось... Більш позитивних. чи що? А то після прочитання деяких історій хочеться вийти на балкон і стрибнути. До того ж, в багатьох розповідях та драма-драма-драма доволі таки подібна. Вони після нещасливого кохання впадають у депресію, худнуть, ледь не помирають і все таке. Та ну, особисто в моєму житті таких дівчат взагалі немає. Ну так, постраждати можуть, поплакати, випити вина і.... далі жити. Бо ж не життя у них відібрали, а чоловіка. Та й то, невідомо ще кому більше повезло ;)…

Развернуть
Ih08

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

1 февраля 2021 г. 16:00

526

Львів, кава, любов - це коли сутінки опускаються на місто, коли завмирає денна метушня, коли в повітрі витає гіркуватий запах чорної кави, коли дощові краплі танцюють по старій бруківці, а жіноча душа розкривається назустріч любові. Читаєш і мимоволі з головою поринаєш в атмосферу загадкового Львова, мандруєш його старовинними вуличками, а стародавнє місто у відповідь розкривається і дарує свої неймовірні історії тим, хто прагне, щоб і його буденне життя стало щедрішим на добро, красу, романтику та любов. Це є 10-ть коротких історій... Написали Наталія Гурницька, Галина Вдовиченко, Дара Корній, Вікторія Гранецька, Леся Олендій, Ольга Деркачова, Ірина Хомин, Ніка Нікалео, Тетяна Єлінова, Любов Дотик.

20 января 2022 г. 11:00

268

5

Милая , тёплая  книга.
Как бы сказать, на серию это не похоже, милые мини - истории моих любимых авторов, и совсем новых для меня .
Эта книга, ну не то что прям ми- ми- ми, но книга такая лёгкая, такие милые росказы - романы, с ноткой интриги, на 2-3 вечера, некоторые герои так и поселились в моем сердце, если поднапрячься, то можно прочитать и за один вечер, но я ростягивала на несколько вечеров. )

23 января 2021 г. 12:02

214

5 Уютные рассказы для сладкоежек

Люблю я книги этой серии. Не все расскажи равноценные. Некоторые я не поняла, душой не прониклась. Но, 90 % книги на твердую 5. Отмечу рассказы которые понравились мне: Тетяна Белімова " Якось у серпні" Наталка Ліщинська " Межа без тіней" Очень инстересная история о часовне Боимов. О истории ее создания, семьи Боимов. Не знаю насколько она правдива. Не углублялась в изучение. Интересно описан момент мистики. Что в каждом человеке есть хорошее и плохое. Алла Рогашко " Ротації" Интересный сюжет, мне немного не понравилось слишком плавное повествование. Мистика музыки, любви преподнесена идеально. Любов Долик " Схованка для мрії" Для меня самый лучший рассказ сборника. Жизнеутверждающий. Красивые описания Львовского железнодорожного вокзала и других зданий города. Світлана Горбань "…

Развернуть
RayOfJoy

Эксперт

Дарящая улыбку

18 марта 2019 г. 17:58

1K

3 Рассказы о любви и великом Львове

Прочла книгу за два дня. Даже не заметила, как пролетело время. Очень лёгкие рассказы, которые расслабят ваш мозг и унесут в повседневную жизнь людей Львова. Расскажут вам истории любви, истории жизни и историю потерь. Читать желательно на украинском языке, оригинале. Только так можно углубиться в атмосферу авторов. Всего авторов 10. И все женщины. Понятное дело, зная, какие женщины эмоционально-чувствительные, рассказы строятся на романтических отношениях, супружеских свершениях и трагических потерях. Я была заинтересована в большинстве рассказов, и только 3-4 вызвало у меня недоумение. Но я бы не советовала книгу людям, которые ищут серьёзную литературу. Эта книга - лишь расслабление для мозга.

26 июля 2017 г. 12:21

2K

5

Львов ... сколько загадочного и неизведанного кроется в этом слове, в этом названии города. Города, который бывает чрезвычайно различным, но для каждого он свой, для кого-то непонятной, для кого-то мистической, для кого-то старинной с несравненной архитектурой, а для кого-то он такой родной, теплый и обязательно с ароматом кофе. Сборник рассказов «Львов. Кофе. Любовь.» чрезвычайно интересной, увлекателен и открывает нам по-новому город и людей, ведь каждый автор вносил частичку своего восприятия Львова, передавал, счастливы и не очень события героев через призму мистичности и старинности некоторых уголков этого города. Книга необычайно теплая, по-домашнему уютная, которую стоит читать с чашкой свежезаваренного кофе, будто гуляя по извилистым улочкам Львова вместе с героями. Каждая…

Развернуть
dolli_k

Эксперт

субъективно обо всём

4 декабря 2016 г. 12:15

197

4.5

Кожен шукає свою зірку на мінливих шляхах власного всесвіту, своє сонце, щоб і на його маленькій планеті росли троянди та сміялися діти, і коли випадкові хмари заступають його ласкаве сяйво, терпляче чекає, поки негода минеться і теплий промінчик знову торкнеться обличчя.

Теплі, дійсно теплі історії. Недарма цю серію так назвали. Історії в цій книзі життєствердні, легкі, приємно читаються. Вони не об'єднані ані героями, ані сюжетними лініями - зовсім нічим не об'єднані. Це просто оповідання з життя реальних людей (хотілося б у це вірити). Вони всі про звичайних людей. Про тих, які помиляються, які бояться, які закохуються і іноді тікають від щастя. Про тих, які хочуть бути щасливими...

Але деякі історії здалися мені трохи надуманими і зацукреними. Було відчуття, що деякі були вигадаі лише…

Развернуть

29 июня 2017 г. 12:58

963

4

Щиро кажучи, отримала від цієї книги набагато більше, ніж сподівалась. Брала збірку як легке читання, просто щоб розслабитись увечері з чашечкою кави. Окремі тексти дуже вразили, особливо «Абонентська скринька» Вікторії Гранецької. Цікавий сюжет, навіть іронічний. Своєрідна інтерпретація «ефекту метелика», тільки зі знаком мінус: гірка невідворотність, неможливість уникнути долі. І такий містичний момент листування з собою майбутньою. Взагалі я, як прихильник містики, не змогла не оцінити також «Ймовірність дощу нуль відсотків» Галини Вдовиченко. Заплутано, сильно і фатально. Звичайно, не обійшлося без наївності, ідеалізації, романтичності, але їх саме стільки, щоб не знудило. Такі різні історії кохання на фоні незвичайного, фантастичного Львова. Збірка досить «різношерста», кожна…

Развернуть

28 января 2017 г. 10:13

657

4

Неплохой сборник, но понравились далеко не все рассказы.  Вот мой личный рейтинг: 1. Больше всего впечатлила "Абонентська скринька" (Вікторія Гранецька), где в жизнь главной героини врывается она же, но из будущего. Злата настоящего времени ведёт переписку со Златой из будущего. Девушка начинает жить по инструкциям изложенным в письмах, но в один момент решила ослушаться и вся жизнь идёт наперекосяк... И тут, автор отматывает время назад и даёт девушке второй шанс! 2. "Ймовірність дощу нуль відсотків" (Галина Вдовиченко) занимает почетное второе место. Путешествия во времени никогда не оставляли меня равнодушной. Марко едет во Львов и попадает в будущее, где именно в этот день в городе запускается система и город с жителями перемещаются в прошлое... Интересная забава людей из будущего…

Развернуть

7 апреля 2016 г. 20:12

410

5

Я полюбила це місто ще в 2004 році, коли вперший раз туди приїхала. Тоді це ще не було мейстрімом))) Я бачила Львів у 2009, 2010 і далі кожного року, а то і частіше приїджала туди, я бачила, як місто змінювалося, "дорослішало", розвивалося... Кожна моя поїздка туди - це свято, я відчуваю себе там щасливою. Так-так, нам не потрібно "місце" для щастя, важливо носити щастя в собі, але для мене це - щось особисте... Щось, що не передати словами. Важко сказати, що саме я люблю там - мабуть, так само важко сказати, за що і чому я люблю свого чоловіка. Це просто любов, раз і на все життя)) Я скучаю за Львовом, часом він мені сниться, і я мрію скоріше знову завітати до нього в гості. Всьому свій час!

Хтось каже, що любити Львів зараз - це просто модно, і тому "наперекір" всім, вони починають його…

Развернуть

13 апреля 2017 г. 10:23

748

5 - Три найсмачніших запахи? - Запах гарячої кави,☕ свіжої випічки

Все це об'єднано у неймовірній збірці оповідань. Надзвичайно чуттєва і життєва книга від 10 неймовірних авторів. Кожне з оповідань, вміщених у цю збірку, несе нову історія життя і смерті, кохання і ненависті, щастя і розпачу... Кожне наповнене почуттями, що б'ють через край. Галина Вдовиченко зі своїм оповіданням "Ймовірність дощу нуль відсотків" переносить нас на десятиліття (чи століття? ) в історію, показує звички і дивацтва минулих поколінь. Чи це все насправді? Чи лише гра вашої уяви? Вирішуйте самі. "Мрія про Леополіс" Ірини Хомин показує нам втілення мрії про частинку такого рідного Львову у такому далекому Сінгапурі. У Леополісі беззаперечно повинні бути картини міста лева, але де ж знайти такі полотна, які уява малює в голові? Чи справді потрібні саме малюнки? Можливо можна…

Развернуть
nataly_om

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

17 августа 2016 г. 11:16

135

3.5

Довольно спорный сборник рассказов. Если действительно добрые и теплые истории. А есть сырые и непонятные для меня... Чем мне нравится Белимова, так это любовью к Киеву. Она очень красиво и душевно описывает город. Почти каждый рассказ - это чья-то история из жизни. Для меня эти истории оказались грустными. А ведь я ожидала больше теплоты и оптимизма...

7 июля 2016 г. 23:49

403

4

Кава, зварена по-польськи з гвоздикою та корицею, по підвіконню тарабанить дощ, а за вікном - Львів. Насичений ароматами, сміхом та давністю своєї історії...І шалене кохання, яке захопило тебе у свій коловорот і не дає тобі ковтнути свіжого повітря...і воно тебе несе, топить у собі. Ти живеш тільки зараз,тільки у цю хвилину, сповнену ейфорією...І тобі ніяк не вирватися з цього полона...

9 марта 2016 г. 23:29

239

5

Странно,что у книги так мало отзывов,правда. Я недавно была во Львове, поэтому после возвращение я взялась за прочтение книги "Львов.Кофе.Любовь". Пишут, что книгу написали 10 авторов, влюбленных во Львов. И это чувствуется.

Мой отпуск в этом замечательном городе будто продолжился. 10 рассказов. Абсолютно разных и в то же время взаимосвязанных. Названия улиц, по которым всего несколько дней назад ходила. Я снова почувствовала запах кофе из каждой кофейни, описанной в книге, я услышала шум улиц и почти прочувствовала под ногами брусчатку.

Я благодарна каждому из авторов за создание этого чуда. Читая книгу, я прожила 10 разных история, 10 других жизней. Я улыбалась с героями, я плакала с ними, я чувствовала их любовь, боль и их счастье. Кстати, взяла из книги новый рецепт заваривания кофе и…

Развернуть

13 февраля 2016 г. 10:56

147

4

Побувавши у Львові, можна закохатися в це місто раз і назавжди. По суті, збірка і є для таких "до безумия влюблённых". Можу сказати, що я серед них. Львів зачаровує. Львів - це казка, маленьке відлуння Європи, справжнє серце України. Львів - це кава на кожному кроці, що, власне, і демонструють оповідання. Львів - це "love is in the air", як не крути. І, звісно, архітектура... Можливо, я би передала це місто метафорами й гіперболами, відмінним від тих, що подають нам автори, бо здебільшого це сумні історії про кохання, але тим не менш, гарні. Під оповідь Дари Корній я ридала. Як і плачу над її романами. Вона вміє доторкнутися до справжніх глибин серця. Відкрила для себе нову авторку - Вікторію Гранецьку. Її історія вразила містичністю та якоюсь магією. Тепер хочу познайомитися з романом…

Развернуть

19 февраля 2017 г. 16:40

635

5

Як Львів’янку, мене зацікавила книга яка в своїй назві, має назву мого рідного міста. Від цієї книги я отримала навіть більше ніж очікувала. Не можу сказати що я отримала велике задоволення, напевне тому що я не являюся фанатом розповідей, тому що в них, зазвичай, замало інформації, замало почуттів, замало емоцій. Ця книга була ідеальною для читання холодними зимовими вечорами. Кожного разу читаючи опис вуличок, якими я гуляла не раз, мені захотілось пройтись ними і відчути атмосферу Львова… атмосферу мого Львова.

Показать ещё