Рецензии на книги — Тетяна Белімова
По популярности
19 ноября 2023 г. 15:21
157
5 Але Львів - то є Львів...
"Львів, шоколад, кам'яниці" - це оберемок цікавих загадкових історій про любов, шоколад та ... Львів. Чарівне місто завжди приваблює своєю неймовірною красою давніх споруд - палаців, замків, кам'яниць; містичними легендами про кохання та історію старого міста левів.
Оповідання немов огортають тебе теплою ковдрою почуттів, ароматом гарячого шоколаду з шафраном та корицею, відчуттям спокою, любові та приємних спогадів.
5 февраля 2016 г. 18:07
2K
4 И Львов, и кофе, и даже дождь
Вот что странно. На эту книгу всего одна рецензия. Хорошая, вдумчивая рецензия, с личным мнением читателя Black_angel8. И именно потому, что рецензия вдумчивая и хорошая, становится стыдно, что лично мне книга понравилась. Правда, почему-то стыдно... Я почти не читала книги авторов, написавших свои истории для этого сборника и не знаю, как они пишут романы, поэтому их рассказы показались мне чувственными, искренними и настоящими. И Львов я знаю именно таким, каким он описан. Тоже промашка - я всего лишь иногда заезжающий в город турист, я очарована им, его мистической красотой и романтичным флером. Мне нравится в нем все - и кофе, и даже дождь... И любовь... Мне не повезло, я не знаю другой. Только такую. На грани, до слез и до ... "вийти на балкон і стрибнути". Стыдно... Но книга меня…
26 апреля 2020 г. 07:08
164
4
Були моменти, коли я майже плакала, а були такі, де я посміхалася від вуха до вуха. Найкраще б цю збірку могла охарактеризувати цитата з неї: «Музика то наближається, то віддаляється, обіцяючи закоханим щастя, насолоду, довге та радісне життя».
Ця книга щемка, красива і солодко-солона. Тут багато влучних порівнянь (волосся зібране у хвостик як пензлик – дійсно мило), етюдного настрою (кілька історій радше ескізи-замальовки) та водночас кілька історій і справді спонукають задуматися: про долю емігрантів, мир і війну, прості цінності.
Найбільше запали у серце «Стоп-кадр» і «Трояндовий джем». Прочитала їх один раз. Потім ще раз. І ще. У мені щось відгукнулося, а це уже показник.
23 октября 2016 г. 17:38
943
5
[...] направду кожен наш учинок впливає на майбутнє, і не лише наше особисте. Ми ніколи не дізнаємося, що могло б трапитися, якби раптом за останні в гаманці гроші не придбали таку-то книгу, а потім, навіть не почитавши, подарували її комусь зі знайомих. А раптом та книга ненароком вплинула на чиєсь нелегке рішення? А раптом хтось на війні вижив лише за рахунок того, що зачитався трохи довше і його, сидячого біля стіни, не помітив снайпер? Ніколи цього не знатимемо. Але, бачте, ми ж могли просто не купити книгу бо в гаманці останнє.
Легка, легка книга. Не в тому плані, що дуже легко читається, а в тому, що вона ніби повітряна. А ще вона щемка і відверта та залишає по собі шлейф меланхолії. Ця книга пахне львівською кавою і освіжаючим дощем, мокрим асфальтом і казкою. Вона просто…
22 января 2016 г. 22:29
388
2 Сум.Дощ.Смуток
Рідко пишу негативні відгуки про книги, але.. Насправді мала набагато більше очікувань від книги. Сама назва, та й палітурка (Клуб Сімейного Дозвілля явно росте, нарешті почали видавати книги з нормальною обкладинкою) заворожують і просто манять купити, але... Звичайно, очікувалось історій про кохання. Але якихось... Більш позитивних. чи що? А то після прочитання деяких історій хочеться вийти на балкон і стрибнути. До того ж, в багатьох розповідях та драма-драма-драма доволі таки подібна. Вони після нещасливого кохання впадають у депресію, худнуть, ледь не помирають і все таке. Та ну, особисто в моєму житті таких дівчат взагалі немає. Ну так, постраждати можуть, поплакати, випити вина і.... далі жити. Бо ж не життя у них відібрали, а чоловіка. Та й то, невідомо ще кому більше повезло ;)…
1 февраля 2021 г. 16:00
543
Львів, кава, любов - це коли сутінки опускаються на місто, коли завмирає денна метушня, коли в повітрі витає гіркуватий запах чорної кави, коли дощові краплі танцюють по старій бруківці, а жіноча душа розкривається назустріч любові. Читаєш і мимоволі з головою поринаєш в атмосферу загадкового Львова, мандруєш його старовинними вуличками, а стародавнє місто у відповідь розкривається і дарує свої неймовірні історії тим, хто прагне, щоб і його буденне життя стало щедрішим на добро, красу, романтику та любов. Це є 10-ть коротких історій... Написали Наталія Гурницька, Галина Вдовиченко, Дара Корній, Вікторія Гранецька, Леся Олендій, Ольга Деркачова, Ірина Хомин, Ніка Нікалео, Тетяна Єлінова, Любов Дотик.
20 января 2022 г. 11:00
278
5
Милая , тёплая книга.
Как бы сказать, на серию это не похоже, милые мини - истории моих любимых авторов, и совсем новых для меня .
Эта книга, ну не то что прям ми- ми- ми, но книга такая лёгкая, такие милые росказы - романы, с ноткой интриги, на 2-3 вечера, некоторые герои так и поселились в моем сердце, если поднапрячься, то можно прочитать и за один вечер, но я ростягивала на несколько вечеров. )
23 января 2021 г. 12:02
216
5 Уютные рассказы для сладкоежек
Люблю я книги этой серии. Не все расскажи равноценные. Некоторые я не поняла, душой не прониклась. Но, 90 % книги на твердую 5. Отмечу рассказы которые понравились мне: Тетяна Белімова " Якось у серпні" Наталка Ліщинська " Межа без тіней" Очень инстересная история о часовне Боимов. О истории ее создания, семьи Боимов. Не знаю насколько она правдива. Не углублялась в изучение. Интересно описан момент мистики. Что в каждом человеке есть хорошее и плохое. Алла Рогашко " Ротації" Интересный сюжет, мне немного не понравилось слишком плавное повествование. Мистика музыки, любви преподнесена идеально. Любов Долик " Схованка для мрії" Для меня самый лучший рассказ сборника. Жизнеутверждающий. Красивые описания Львовского железнодорожного вокзала и других зданий города. Світлана Горбань "…
18 марта 2019 г. 17:58
1K
3 Рассказы о любви и великом Львове
Прочла книгу за два дня. Даже не заметила, как пролетело время. Очень лёгкие рассказы, которые расслабят ваш мозг и унесут в повседневную жизнь людей Львова. Расскажут вам истории любви, истории жизни и историю потерь. Читать желательно на украинском языке, оригинале. Только так можно углубиться в атмосферу авторов. Всего авторов 10. И все женщины. Понятное дело, зная, какие женщины эмоционально-чувствительные, рассказы строятся на романтических отношениях, супружеских свершениях и трагических потерях. Я была заинтересована в большинстве рассказов, и только 3-4 вызвало у меня недоумение. Но я бы не советовала книгу людям, которые ищут серьёзную литературу. Эта книга - лишь расслабление для мозга.
26 июля 2017 г. 12:21
2K
5
Львов ... сколько загадочного и неизведанного кроется в этом слове, в этом названии города. Города, который бывает чрезвычайно различным, но для каждого он свой, для кого-то непонятной, для кого-то мистической, для кого-то старинной с несравненной архитектурой, а для кого-то он такой родной, теплый и обязательно с ароматом кофе. Сборник рассказов «Львов. Кофе. Любовь.» чрезвычайно интересной, увлекателен и открывает нам по-новому город и людей, ведь каждый автор вносил частичку своего восприятия Львова, передавал, счастливы и не очень события героев через призму мистичности и старинности некоторых уголков этого города. Книга необычайно теплая, по-домашнему уютная, которую стоит читать с чашкой свежезаваренного кофе, будто гуляя по извилистым улочкам Львова вместе с героями. Каждая…
4 декабря 2016 г. 12:15
197
4.5
Кожен шукає свою зірку на мінливих шляхах власного всесвіту, своє сонце, щоб і на його маленькій планеті росли троянди та сміялися діти, і коли випадкові хмари заступають його ласкаве сяйво, терпляче чекає, поки негода минеться і теплий промінчик знову торкнеться обличчя.
Теплі, дійсно теплі історії. Недарма цю серію так назвали. Історії в цій книзі життєствердні, легкі, приємно читаються. Вони не об'єднані ані героями, ані сюжетними лініями - зовсім нічим не об'єднані. Це просто оповідання з життя реальних людей (хотілося б у це вірити). Вони всі про звичайних людей. Про тих, які помиляються, які бояться, які закохуються і іноді тікають від щастя. Про тих, які хочуть бути щасливими...
Але деякі історії здалися мені трохи надуманими і зацукреними. Було відчуття, що деякі були вигадаі лише…
29 июня 2017 г. 12:58
973
4
Щиро кажучи, отримала від цієї книги набагато більше, ніж сподівалась. Брала збірку як легке читання, просто щоб розслабитись увечері з чашечкою кави. Окремі тексти дуже вразили, особливо «Абонентська скринька» Вікторії Гранецької. Цікавий сюжет, навіть іронічний. Своєрідна інтерпретація «ефекту метелика», тільки зі знаком мінус: гірка невідворотність, неможливість уникнути долі. І такий містичний момент листування з собою майбутньою. Взагалі я, як прихильник містики, не змогла не оцінити також «Ймовірність дощу нуль відсотків» Галини Вдовиченко. Заплутано, сильно і фатально. Звичайно, не обійшлося без наївності, ідеалізації, романтичності, але їх саме стільки, щоб не знудило. Такі різні історії кохання на фоні незвичайного, фантастичного Львова. Збірка досить «різношерста», кожна…
28 января 2017 г. 10:13
659
4
Неплохой сборник, но понравились далеко не все рассказы. Вот мой личный рейтинг: 1. Больше всего впечатлила "Абонентська скринька" (Вікторія Гранецька), где в жизнь главной героини врывается она же, но из будущего. Злата настоящего времени ведёт переписку со Златой из будущего. Девушка начинает жить по инструкциям изложенным в письмах, но в один момент решила ослушаться и вся жизнь идёт наперекосяк... И тут, автор отматывает время назад и даёт девушке второй шанс! 2. "Ймовірність дощу нуль відсотків" (Галина Вдовиченко) занимает почетное второе место. Путешествия во времени никогда не оставляли меня равнодушной. Марко едет во Львов и попадает в будущее, где именно в этот день в городе запускается система и город с жителями перемещаются в прошлое... Интересная забава людей из будущего…
7 апреля 2016 г. 20:12
412
5
Я полюбила це місто ще в 2004 році, коли вперший раз туди приїхала. Тоді це ще не було мейстрімом))) Я бачила Львів у 2009, 2010 і далі кожного року, а то і частіше приїджала туди, я бачила, як місто змінювалося, "дорослішало", розвивалося... Кожна моя поїздка туди - це свято, я відчуваю себе там щасливою. Так-так, нам не потрібно "місце" для щастя, важливо носити щастя в собі, але для мене це - щось особисте... Щось, що не передати словами. Важко сказати, що саме я люблю там - мабуть, так само важко сказати, за що і чому я люблю свого чоловіка. Це просто любов, раз і на все життя)) Я скучаю за Львовом, часом він мені сниться, і я мрію скоріше знову завітати до нього в гості. Всьому свій час!
Хтось каже, що любити Львів зараз - це просто модно, і тому "наперекір" всім, вони починають його…
13 апреля 2017 г. 10:23
756
5 - Три найсмачніших запахи? - Запах гарячої кави,☕ свіжої випічки
Все це об'єднано у неймовірній збірці оповідань. Надзвичайно чуттєва і життєва книга від 10 неймовірних авторів. Кожне з оповідань, вміщених у цю збірку, несе нову історія життя і смерті, кохання і ненависті, щастя і розпачу... Кожне наповнене почуттями, що б'ють через край. Галина Вдовиченко зі своїм оповіданням "Ймовірність дощу нуль відсотків" переносить нас на десятиліття (чи століття? ) в історію, показує звички і дивацтва минулих поколінь. Чи це все насправді? Чи лише гра вашої уяви? Вирішуйте самі. "Мрія про Леополіс" Ірини Хомин показує нам втілення мрії про частинку такого рідного Львову у такому далекому Сінгапурі. У Леополісі беззаперечно повинні бути картини міста лева, але де ж знайти такі полотна, які уява малює в голові? Чи справді потрібні саме малюнки? Можливо можна…
17 августа 2016 г. 11:16
135
3.5
Довольно спорный сборник рассказов. Если действительно добрые и теплые истории. А есть сырые и непонятные для меня... Чем мне нравится Белимова, так это любовью к Киеву. Она очень красиво и душевно описывает город. Почти каждый рассказ - это чья-то история из жизни. Для меня эти истории оказались грустными. А ведь я ожидала больше теплоты и оптимизма...
7 июля 2016 г. 23:49
407
4
Кава, зварена по-польськи з гвоздикою та корицею, по підвіконню тарабанить дощ, а за вікном - Львів. Насичений ароматами, сміхом та давністю своєї історії...І шалене кохання, яке захопило тебе у свій коловорот і не дає тобі ковтнути свіжого повітря...і воно тебе несе, топить у собі. Ти живеш тільки зараз,тільки у цю хвилину, сповнену ейфорією...І тобі ніяк не вирватися з цього полона...
9 марта 2016 г. 23:29
241
5
Странно,что у книги так мало отзывов,правда. Я недавно была во Львове, поэтому после возвращение я взялась за прочтение книги "Львов.Кофе.Любовь". Пишут, что книгу написали 10 авторов, влюбленных во Львов. И это чувствуется.
Мой отпуск в этом замечательном городе будто продолжился. 10 рассказов. Абсолютно разных и в то же время взаимосвязанных. Названия улиц, по которым всего несколько дней назад ходила. Я снова почувствовала запах кофе из каждой кофейни, описанной в книге, я услышала шум улиц и почти прочувствовала под ногами брусчатку.
Я благодарна каждому из авторов за создание этого чуда. Читая книгу, я прожила 10 разных история, 10 других жизней. Я улыбалась с героями, я плакала с ними, я чувствовала их любовь, боль и их счастье. Кстати, взяла из книги новый рецепт заваривания кофе и…
13 февраля 2016 г. 10:56
149
4
Побувавши у Львові, можна закохатися в це місто раз і назавжди. По суті, збірка і є для таких "до безумия влюблённых". Можу сказати, що я серед них. Львів зачаровує. Львів - це казка, маленьке відлуння Європи, справжнє серце України. Львів - це кава на кожному кроці, що, власне, і демонструють оповідання. Львів - це "love is in the air", як не крути. І, звісно, архітектура... Можливо, я би передала це місто метафорами й гіперболами, відмінним від тих, що подають нам автори, бо здебільшого це сумні історії про кохання, але тим не менш, гарні. Під оповідь Дари Корній я ридала. Як і плачу над її романами. Вона вміє доторкнутися до справжніх глибин серця. Відкрила для себе нову авторку - Вікторію Гранецьку. Її історія вразила містичністю та якоюсь магією. Тепер хочу познайомитися з романом…
19 февраля 2017 г. 16:40
637
5
Як Львів’янку, мене зацікавила книга яка в своїй назві, має назву мого рідного міста. Від цієї книги я отримала навіть більше ніж очікувала. Не можу сказати що я отримала велике задоволення, напевне тому що я не являюся фанатом розповідей, тому що в них, зазвичай, замало інформації, замало почуттів, замало емоцій. Ця книга була ідеальною для читання холодними зимовими вечорами. Кожного разу читаючи опис вуличок, якими я гуляла не раз, мені захотілось пройтись ними і відчути атмосферу Львова… атмосферу мого Львова.