Новинки Леси Петровны Билык

Життя, як прискорений барабанний дріб, комусь може видатися одноманітним, а насправді це музика, оригінальна у творенні та співзвучна людським настроям. Хто з нас не любить звіряти душу випадковому подорожньому? І в таких мимовільних сповідях раптом відкриваєш, що й ліризму ти ще не втратив, і з почуттям гумору все гаразд, і нагромаджені проблеми — вони, взагалі-то, справа серйозна, але не настільки, щоб капітулювати перед труднощами. Назва збірки малої прози «Тремоло» зумовлена характером індивідуального стилю авторки, яка досить вільно поводиться з композицією творів, виокремивши три основні розділи: новели-притчі, новели настрою та…

Якщо впадеш — завжди можеш звестися, якщо загубиш — знайти. Лише не втрачай довіри до того, хто простягнув руку, щоб допомогти. Бо довіра — сутність любові. Але все так непросто в житті, непросто й у цьому інтригуючому романі.

Цей роман вражає уже з першої сторінки й не відпускає, коли перегорнеш останню...
У світовій літературі нема сильнішого проникнення у фантасмагорію заробітчанства й проникливішого випису всіх його нюансів (від розпачу до бравади), аніж оця, шановний читачу, книга.
Світ тут і стискається в глевку та темну грудочку болю, й розкрилюється нетривкою надією...
Читайте, це треба знати, зрозуміти, відчути, перейти, аби змогти підвести із колін душу.

Болісний шлях самоствердження жінки, яка, попри всі перипетії долі, не втратила відваги жити за власним кодексом честі, попри самоіронію та жорсткі, зчаста цинічні реалії не втратила милосердя, довіри, передчуття любові. Цей сучасний, захоплюючий, інтригуючий, стилістично довершений роман зацікавлює, ошелешує, обнадіює. Ось воно — сьоме небо! Кожна сторінка — подолана сходинка само­пізнання.