Рецензии на книги — Григорий Косынка

Все почате з помилок завжди має згубний кінець для справи.

Твір європейського масштабу...для багаторазового прочитання.. поєднує в собі безліч протиставлень, які зразу і не побачиш. Зокрема добро і зло, старе і нове...Це роман, над яким потрібно думати. Сам Осьмачка його називає повістю, але дослідники наголошують, що він має романне мислення, тому, "Старший боярин" класифікують як роман. До речі, єдиний роман його, де немає пекла.. Він насичений етнографізмом, пристрастю, міфичними легендами, демонічними уявленнями про світ,тугою за патріархальним устроєм. Коли вперше читаєш роман, то він захоплює тебе своєю чарівністю, міфічністю, сюжетом, мовою, яка у Тодося Осьмачки дійсно співоча і чарівна. Особливо захоплюють описи природи, які противставляются тій тривозі та життєвим негараздам…

Низка прочитаних мною новел охоплює тему селян в період репресій. Бідні заплутані від свого життя селяни, не знають вже, де та правда. Може відшукати її й не було б так важливо для них, якби не їх злиденне життя, яке породжує в серцях людей гостре прагнення справедливості. Породжує настільки, що навіть найчесніші люди інколи роблять такі нехарактерні для себе підлі речі. І найпечальніше, що читач загалом розуміє причини таких змін в людях і... виправдовує їх вчинки в тих умовах, в тому житті.

Пишуть, що Косинка був учнем Стефаника і Винниченка. Є така фраза, що учень повинен буде довершенішим за вчителя у своїй діяльності. На мою думку, Стефаник і Винниченко пишуть легше, їхні новели проникли мені в душу більше, ніж новели Косинки, хоча, безумовно, якась подібність в написанні існує.

Власний стиль і стилістика сформувались у Косинки дуже швидко. Віддавши данину імпресіоністичним, символістським і романтичним барвам, ві уже в другій новелі " В житах" (1926), в якрму поєднуються найрізноманіші форми художнього мислення. Новела " В житах" не займатиме багато часу. В ній автор зобразив частину життя дезертира, якому вже нікуди іти, але душа його ще хоче співати:" Питає про Матвія Коянчука? Розкажу, але не зараз, бо в житах загубилася моя доля, і мені хочеться плакати, мов дитині, або співати, як співають старі, коли згадують молодість, а я ще хочу співати!" Цю новелу рекомендую прочитати всім.