Лучшие книги Витольда Шабловского

В сборнике очерков о современной Турции польский журналист Витольд Шабловский пишет о стране, о существовании которой вряд ли подозревают сотни тысяч ежегодно устремляющихся сюда туристов. Пятизвездочные отели, которые с недавних пор нанимают специальных людей для поиска тел утонувших нелегальных эмигрантов. Арарат, на склонах которого собираются курдские партизаны.…

Еда и политика неразрывно связаны. Повара правителей остаются в тени, но, возможно, они, как никто другой, знают и понимают тех, для кого готовят. Ведь чтобы угодить клиенту, нужно не только хорошо изучить его вкусы и привычки, но и уметь быстро реагировать на малейшие изменения обстановки или настроения. Особенно если от этого зависит твоя жизнь.

Польский журналист Витольд Шабловский задается вопросом: что было на тарелках у диктаторов второй половины ХХ века, когда они принимали свои страшные решения? Чем обедал Саддам Хуссейн, когда отдал приказ отравить газом десятки тысяч курдов? Что ел Пол Пот, когда почти два миллиона кхмеров умирали от голода? Что заказывал Фидель Кастро, поставив мир на грань ядерной войны? Совмещая свидетельства личных поваров с панорамной оптикой, Шабловский создает живые портреты знаменитых тиранов, порой находя в них самые неожиданные качества.

Главная задача книги Витольда Шабловского – собрать, суммировать и проанализировать весь тот невероятный опыт, который человечество вынесло из столкновения в XX веке с коммунистической идеологией. Это сборник удивительных и очень разных историй тех, кто пережил социалистическое государство или живет в нем. Как, например, престарелая кубинская танцовщица, которая…

Пропонована книга - це зразок репортажу перевтілення, досить рідкісного жанру в світовій літературі й зовсім відсутнього в українській. Автори на півроку перенеслись в Польську народну Республіку: відмовилися від мобільного, комп'ютерів, інтернету, супермаркетів та бутіків, почали наслідувати життєві модуси з тих часів. Автори намагалися відповісти собі на…

Для написання цієї книжки відомому польському репортерові Вітольду Шабловському довелося свого часу об’їздити кілька колишніх радянських республік. Він спілкувався з особливими кухарями — Вік­тором Бєляєвим, який контролював кремлівську кухню, із тими кухарями, які працювали в часі воєн, що розв’язала Росія, з кухарками Чорнобиля, а також тими, які пережили й запам’ятали на все життя часи Сталінського Голодомору в Україні. Та власне через кухонні двері можна так добре показати не лише людські історії, смакові звички чи вподобання кухарів і тих, кому вони готували, а й маніпулятивні механізми влади — жорстокої та безжальної, зосередженої в руках божевільних вождів, генсеків та інших радянських партійних діячів.

Не розумієте, як їжа може служити пропаганді? У країнах, що називалися Радянський Союз, її подавали у кожній смаженій котлеті й кожній радянській їдальні від Калінінграда до Північного полюса, від Молдови до Владивостока. Політика, на жаль, була присутня і в тому, що їв перший секретар, і в тому, що споживав чи не мав що їсти пересічний громадянин великої тоталітарної утопічної держави.

Відомий польський репортер Вітольд Шабловський упродовж трьох років розшукував у Польщі та в Україні очевидців Волинської трагедії і їхніх нащадків. Розповіді про пережиті ними події 1943 року лягли в основу книжки «Кулемети й вишні. Історії про добрих людей з Волині». Ці історії — про зруйновані у вирі війни людські долі й обірвані життя, і водночас — про…

Wielowątkowa opowieść o Turcji rozdartej między Wschodem a Zachodem, islamem a islamofobią, przesiąkniętej konserwatyzmem i ponowoczesnością, tęsknotą za Europą i eurosceptycyzmem. Zbiór reportaży o współczesnej Turcji w niniejszym wydaniu autor wzbogaca subiektywnym słownikiem pojęć, które jego zdaniem są niezbędne dla zrozumienia tego fascynującego kraju.
Turcja przemawia wieloma różnorodnymi głosami: kobiet ściganych za splamienie honoru rodziny, najsłynniejszego tureckiego poety o nazwisku Borzęcki, milczącej żony Ataturka – tak znienawidzonej, jak on jest kochany, bliskich Alego Agcy, sfrustrowanego kierowcy ciężarówki w przydrożnym lokalu i imigrantów marzących o lepszym życiu. Z ich barwnych, hipnotyzujących, niekiedy zabawnych, niekiedy przerażających opowieści wyłania się obraz narodu w pół kroku między tradycją a nowoczesnością, świeckością a religią, dumą graniczącą z pychą a wiecznym poczuciem niższości. Szabłowski sięga jednak głębiej: wydobywa ze swoich rozmówców skrywane marzenia, lęki i tęsknoty, tworząc portret jednocześnie egzotyczny i dziwnie znajomy.